Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Що ближче авторові <g/> , де він у себе вдома <g/> ? </p>
doc#40 <p> Речення <g/> , зв'язані між собою в одну цілість засобами асиндетону <g/> , або паратакси <g/> , або гіпотакси <g/> , творять собою єдність <g/> , яка має в граматиці назву складного речення <g/> .
doc#72 Та вистачить навести кілька вибраних навмання прикладів — обмежимо себе на лексиці <g/> , яка нині здається “ <g/> нормальною <g/> ” і конечною <g/> , — щоб показати <g/> , як багато слів виникло в той період <g/> .
doc#67 Змивають <g/> , вбираючи його в себе <g/> .
doc#7 Найрадикальніші були спроби заумників — вони взагалі відмовлялися від значень слів <g/> , брали з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не мають значення <g/> .
doc#47 Тут Лятуринська знайшла себе в товаристві таких особистостей <g/> , як Маланюк <g/> , Ольжич <g/> , Чирський <g/> , Юрій Липа та інші <g/> .
doc#81 Цього було досить <g/> , щоб делікатно <g/> , але виразно окреслити себе <g/> .
doc#40 <p> У значенні матеріяльного предмета <g/> , що становить собою мету руху <g/> , вживаються рівнобіжно конструкції з прийменником по + знахідний відмінок і з прийменником за + орудний <g/> , напр <g/> .
doc#18 Батько процитував <g/> : " <g/> Мертва очам <g/> , німа для уха <g/> , жене від себе жизні духа <g/> " і т. д. </p><p> — Невжеж воно не гарне <g/> , не поетичне й не сильне <g/> ?
doc#25 Не будемо твердити <g/> , що наше покоління дійшло істини — наука ніколи не доходить її остаточно <g/> , хоч кожна ґенерація тішить себе тим <g/> , що вона відкриває цю істину <g/> .
doc#19 За засланця поет уважав себе <g/> , і слушно <g/> , хоч заслання його не було наслідком судового вироку <g/> , як <g/> , приміром <g/> , у випадку Павла Грабовського <g/> . </p>
doc#64 Ці риси є на сторінках Любченкових записів — і вони є подвійно <g/> : бо так пише Любченко про людей <g/> , ним бачених <g/> , і так пише він про самого себе <g/> .
doc#75 Я <g/> , наприклад <g/> , сам веселий хлопець і люблю <g/> , щоб сміялись мої сучасники <g/> , щоб скинули з себе ряси чорної мелянхолії і подивились на себе <g/> , які вони є голенькі <g/> .
doc#81 Правдоподібно <g/> , ця особливість пам'яті зв'язана з дуже довгим неіснуванням часу для мене і одне одного <g/> , ці особливості мого мислення й світобачення <g/> , себе підтримують <g/> .
doc#15 Це <g/> , наприклад <g/> , сценічні вказівки <g/> , що становлять собою присудки ( <g/> opowiedniki <g/> ) <g/> , зв'язані з реальною ситуацією <g/> , яка існує в фантастичному уявленні автора в момент творення <g/> . </p>
doc#79 <p> </doc> </p><p> Шоста симфонія Чайковського сповнена передчуття смерти й відчуття тлінности всього живого <g/> , хоч композитор почував себе добре <g/> , коли писав її <g/> .
doc#40 <p> Звичайно асиндетон становить собою старішу і менш упорядковану <g/> , менш « <g/> централізовану <g/> » конструкцію <g/> , ніж гіпо- такса <g/> .
doc#36 Про смерть дружини Ґе оповідає <g/> : « <g/> Я не тямив себе з жаху й горя <g/> , однак лишався вірний собі <g/> , не міг не дивитися <g/> , не міг не бачити її очима художника <g/> » ( <g/> Стасов <g/> .
doc#40 Форми з цим приростком мають доконане значення <g/> , коли приросток перетягає на себе наголос ( <g/> ви́носити <g/> .
doc#40 : « <g/> Відколи пам'ятає себе <g/> , завжди й було так <g/> » ( <g/> Гол <g/> .