Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 <p> Тут мушу себе перервати й літературну аналізу трохи відсунути <g/> .
doc#31 В « <g/> Копернікові <g/> » знаходимо розмови Хвильового з самим собою ( <g/> « <g/> Цього досить <g/> ?
doc#84 Яке сердиться на все <g/> , тільки не на самого себе <g/> ?
doc#62 Був у цьому виклик <g/> , і була екстаза <g/> , надрив <g/> , своєрідна аскеза <g/> , силування себе до любови й вірности і <g/> , кінець кінцем <g/> , - справді любов і вірність <g/> . </p>
doc#45 Відповідальність за майбутнє університетів повинні перебрати на себе студенти ( <g/> Халанський 18 <g/> ) <g/> .
doc#84 Це була спроба провінції протиставити себе світові <g/> , піднісши провінційність у святая святих <g/> . </p>
doc#80 <p> « <g/> Не боятись банальности — це <g/> , власне <g/> , єдиний спосіб уникнути її <g/> » ( <g/> « <g/> Аліна й Костомаров <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> « <g/> Кожна людина <g/> , писавши про інших <g/> , пише тільки про себе <g/> » ( <g/> Теж <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Якщо життя було не творче <g/> , плекається ілюзія продовження себе в дітях <g/> .
doc#40 Тут перше речення — стверджувальне і двоелементне <g/> , а останнє — становить собою заперечення першого і побудоване як безособове заперечне речення <g/> .
doc#81 Я відмовився <g/> , мотивуючи це для себе тим <g/> , що до обов'язків керівника відділу належить серед іншого безжально викидати викладачів і студентів <g/> , які не відповідають стандартам університету <g/> , а я не вважав себе за здатного на це <g/> .
doc#72 та 1928 р. <g/> , написана у співпраці з Ф. Ґартнером <g/> ) <g/> , що наближалася до норм Центральної України <g/> , зокрема в запровадженні так званого фонетичного письма <g/> , хоч і з чималою кількістю місцевих особливостей <g/> , і була затверджена після запеклого нерозбірливого в засобах спротиву автрійським Міністерством освіти <g/> , потрапила до школи щойно 1893 р. <g/> , попереджена в лексикології першим великим словником — Е. Желеховського — 1886 р.8 Тому не диво <g/> , що діялектна основа мови кожного українського письменника виразно виявлялася у його творах <g/> , а особливо на теренах Австрії <g/> , де і діялектів було більше і вони більше різнилися між собою <g/> .
doc#36 Костомаров не раз водив Ґе з собою в Публічну бібліотеку ( <g/> Порудомінський <g/> .
doc#74 <p> Міцної соціяльної основи українізація під собою не мала <g/> .
doc#62 <p> Корені Олени Теліги були і українські <g/> , й російські <g/> , але ті <g/> , другі <g/> , вона <g/> , так виглядає з її листів ( <g/> і творів <g/> ) <g/> , старанно ховала сама від себе <g/> , а тим самим і від усіх своїх друзів <g/> , коло яких було вперто і підкреслено українське <g/> .
doc#46 <p> Із нами Маланюк був поетом <g/> , людиною високої культури <g/> , вдома не тільки в українському письменстві <g/> , а й у російському та польському <g/> , а трохи й західноєвропейському <g/> , яку єднало з Чижевським не тільки походження з тих самих околиць північної Херсонщини <g/> , а ще й людиною <g/> , яка могла бути сальоновим левом і автором точених есеїв <g/> , людиною <g/> , яка прирекла себе на творення для тієї переважно сірої маси <g/> , котра аж ніяк не могла розуміти його і від якої він раз і назавжди відгородився тим <g/> , що ніколи не звертався ні до кого <g/> , навіть до Самчука <g/> , на « <g/> ти <g/> » <g/> .
doc#73 <p> Цей епізод <g/> , сам собою дрібний <g/> , важливий тим <g/> , що з самого початку лишив об'єднання письменників без власної видавничої бази і тим самим зумовив дальшу видавничу політику МУРу <g/> .
doc#50 Сам поет каже про себе <g/> , що він говорить <g/> , не співає <g/> , а говорить ( <g/> 342 <g/> ) <g/> .
doc#81 Надій на видання її я <g/> , правда <g/> , не мав <g/> , адже я привіз з собою і інший рукопис готової до друку праці <g/> , викінчуваної в Харкові вже під час війни <g/> , — про генезу називного речення в українській мові <g/> .
doc#50 <p> Ключ до образности поеми </p><p> Зближення любови <g/> , поезії <g/> , релігії і національного почуття між собою —як виявів Вічности в маленькій комашці-людині — дає ключ до розуміння системи образів поеми Осьмачки <g/> , надто третьої частини <g/> .
doc#61 Даремні спроби <g/> : глибокі натури тут виходу для себе не знайдуть <g/> .