Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 відчувань оминений <g/> , нам кажуть бачити світ і вслухуватися в нього <g/> , а не в примхи однієї душі
doc#2 і всі віки людини <g/> . Ось дитинство й старість <g/> : </p><p> Світ весною — мов веселка <g/> : </p><p> очі не натішить <g/> . </p><p> Гляне
doc#2 — наскрізь лірика <g/> , наскрізь Лятуринська <g/> , світ її очима <g/> . Таємниця вміння поетчиного зробити
doc#2 бояринові <g/> » і особливо в « <g/> Поетові <g/> » <g/> . Але його світ зірвався з завіс <g/> , обрядовість — тільки спогад і
doc#2 свій чисто індивідуальний шлях <g/> . Натомість світ Лятуринської і вся поведінка її героїв —
doc#2 пройняте Божим началом <g/> . Ритуал у поетичному світі Лятуринської дає найкращу <g/> , ба більше <g/> , - єдино
doc#2 і нерідко страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній
doc#2 на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> , дає змогу значити
doc#2 і слово <g/> . Обряд робить людину частиною світу <g/> , а світ — частиною людини <g/> , і так стає можлива
doc#2 розлуки з випещеним і його загибелі <g/> . Світ ширшає <g/> , струмені його спливаються в одне <g/> , і
doc#2 котку <g/> , йди <g/> , воркотку Присипляти нашу Злотку <g/> ! » Світ розкриває своє багатство <g/> , і як же приємно <g/> ,
doc#2 . </p><p> Так многоводою стала ця ріка <g/> , так багатим став світ і ми з ним <g/> , ведені ніжною рукою поетки <g/> . Але
doc#2 поєднуються в цілість <g/> . Кожна з них - малий світ у собі <g/> , а нанизані на нитку циклу <g/> , вони творять
doc#2 Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> . І більше <g/> : вона має гармонію в своєму світі <g/> , і то
doc#2 і свій світ <g/> . І більше <g/> : вона має гармонію в своєму світі <g/> , і то гармонію <g/> , не куплену ціною оминання
doc#4 , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> . Але це не кінець <g/> , іде деталь зачиненого тепер
doc#4 , не хрумтить під ногами бите скло <g/> . Щастя на світі все таки є <g/> , щастя Філемона й Бавкіди ( <g/> до яких я ще
doc#4 усього цього була віра в те <g/> , що і людину і світ можна беззастережно перебудовувати <g/> , бо в
doc#4 всі ці речі в Наталі Лівицької-Холодної <g/> . У її світі є історичні події <g/> , але майже суцільно
doc#4 баченні світу або — ще точніше — в бажанні бачити світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> .