Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Не тільки це одна поетка <g/> , вірші одного й другого комплексу тиснуться на тих самих сторінках <g/> , датовані тими самими датами <g/> !
doc#9 Бо цілком слушно писав С. Єфремов <g/> , який взагалі дав І. Нечуєві-Левицькому дуже різку відповідь <g/> , що « <g/> мова в ній ( <g/> статті самого І. Нечуя-Левицького про чистоту мови від галицьких елементів <g/> , — Ю.Ш. <g/> ) <g/> , за малими винятками <g/> , звична мова <g/> , якою у нас тепер мало не всі пишуть <g/> »2 <g/> , себто мова з тими самими галицькими елементами <g/> . </p>
doc#20 І також психологічні — може неусвідомлювана ними самими цупкість українських традицій <g/> , закорінених у селі <g/> .
doc#40 <p> Члени ряду ( <g/> їх називають також однорядні члени речення <g/> ) <g/> , маючи однакову синтаксичну функцію <g/> , не конче мусять бути виражені тими самими частинами мови в тій же самій формі <g/> .
doc#40 підметові й присудкові речення <g/> , обслуговувані тими самими сполучниками й сполучними словами <g/> , що речення об'єктні й атрибутивні <g/> .
doc#40 <p> Назви осіб за їхньою властивістю <g/> , характеристичною прикметою творяться часто тими самими наростками <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Такий самий традиційно-непродуктивний характер мають і деякі чергування голосних <g/> , не зв'язані з самими дієсловами <g/> .
doc#44 Тому статті цієї книжки <g/> , присвячені цим творам <g/> , як і загальним проблемам функціональної доби <g/> , зберігають своє значення як вияв одного з поглядів на те <g/> , що було ( <g/> таких поглядів може бути багато <g/> ) <g/> , і як голос у живій дискусії про те <g/> , що є. Я можу закінчити цей вступ тими самими словами <g/> , якими кінчалася передмова до першої черги критичних статтів і есеїв Юрія Шереха <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> : « <g/> Зміни в статтях мінімальні <g/> , і редактор дбав за збереження запаху доби <g/> .
doc#47 Контраст відданий уже самими назвами збірок <g/> .
doc#51 <p> Погляди Ганцова й Курило <g/> , подані тут схематично <g/> , ніколи не були остаточно зформульовані самими вченими <g/> .
doc#55 <p> Дальші часткові перегляди цього правопису ( <g/> найпомітніші — 1946 <g/> , 1960 <g/> , 1990 і 1993/1 <g/> ) <g/> , скільки можу судити <g/> , всі проходили тими самими каналами — від Інституту мовознавства до затвердження урядовими органами <g/> , себто адміністративно <g/> .
doc#57 Форма цієї вежі <g/> , що могутньо стверджує скок угору з площини <g/> , нагадує пізніші мури торонтської церкви <g/> , але в тіндальській церкві <g/> , спорудженій самими парафіянами з місцевих матеріялів <g/> , ще нема застосування сучасних технологічних можливостей <g/> . </p>
doc#72 <p> Загальна лексикографія позначена тими самими суперечностями <g/> .
doc#81 Російське кіно постачало « <g/> Леніна в Жовтні <g/> » ( <g/> грудень 1937 <g/> ) <g/> , а за ним ішов « <g/> Ленін у 1918 році <g/> » ( <g/> травень 1939 <g/> ) <g/> , обидва М. Ромма <g/> , але могли бути кожного з такими самими наслідками <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , за тринадцять місяців я не раз проходив тими самими вулицями <g/> , і мимоволі багато зорових вражень лишилося в свідомості <g/> .
doc#81 Другою була <g/> , може <g/> , неусвідомлювана ними самими цупкість українських селянських традицій <g/> , дарма що більшість із них <g/> , як уже сказано <g/> , були з другого покоління інтеліµенції <g/> .
doc#92 Але <g/> , за малими винятками <g/> , рецензії обмежуються на викладі загального пляну книжки ( <g/> що можна зробити за самими назвами розділів <g/> ) плюс подеколи розгляд однієї чи двох проблем <g/> , мовчки проходячи повз інновації в розв'язанні цілої низки часткових і загальних проблем <g/> .