Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#4 Бо <g/> , кінець-кінцем <g/> , усе в літературі — засоби <g/> , але самі засоби — це ще не література <g/> .
doc#4 Звичайно <g/> , кожний читач помітить <g/> , що певні враження <g/> , теми <g/> , мотиви й настрої повторюються <g/> , але вони повторюються нереґульовано <g/> , вільним плином <g/> , сказати б <g/> , самі з себе й заради себе <g/> .
doc#4 очі висохлі купай в теплі Цілющих сліз <g/> , що гоять в серці болі <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Екстаза <g/> » <g/> ) </p> <p> самі сльози <g/> , посталі з болів <g/> , зогрівають душу й відкривають шлях до внутрішньої гармонії <g/> !
doc#5 Дії обох героїв зведені майже виключно до їхнього кохання <g/> , а в їхньому коханні підкреслено <g/> , що воно зовсім не індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само переживають мільйони інших пар <g/> .
doc#7 Найрадикальніші були спроби заумників — вони взагалі відмовлялися від значень слів <g/> , брали з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не мають значення <g/> .
doc#9 Самі розумні русини так говорють <g/> »1. Це є позиція цілковитого заперечення всього галицького в мові <g/> .
doc#9 Б. Грінченко згадує імена публіцистів і науковців з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , О. Кониського <g/> , І. Левицького <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова <g/> , М. Комаря <g/> , І. Білика <g/> , Д. Мордовця-Сліпченка <g/> ; імена перекладачів з західноєвропейських письменників з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , П. Ніщинського <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Старицького <g/> , С. Руданського — і робить з цього висновок-повчання <g/> : « <g/> Нехай же наші браття-галичани не кажуть <g/> , впиваючись провінціяльною гордістю <g/> , що мов самі вони й мову виробили і літературу наукову та перекладову склали <g/> »1. Так <g/> , усі ці люди стояли в перших лавах творців і розроблювачів нової української літературної мови <g/> , але становище було таке <g/> , що більшість з них об'єктивно якраз проводила <g/> , як і М. Драгоманів <g/> , галицькі мовні впливи <g/> .
doc#9 Це має особливо велике значення <g/> , через те що М. Старицький був загальновизнаним лідером певної течії в розвитку української літературної мови <g/> , його « <g/> куті слова <g/> » викликали такі палкі дискусії й заперечення <g/> , що пам'ять про них живе ще й тепер <g/> , хоч самі поезії й переклади М. Старицького <g/> , де він переважно запроваджував свої мовні новації <g/> , й не належать у наші дні до часто і масово перечитуваних <g/> . </p>
doc#9 Тому їхнє враження відмови галичан і те <g/> , що вони самі з неї практично сприйняли <g/> , легко передавалося іншим членам української суспільности <g/> , які може самі в Галичині й не бували <g/> . </p>
doc#9 Тому їхнє враження відмови галичан і те <g/> , що вони самі з неї практично сприйняли <g/> , легко передавалося іншим членам української суспільности <g/> , які може самі в Галичині й не бували <g/> . </p>
doc#9 Це по-хорватськи або по-словацьки <g/> , тільки не по-нашому <g/> : ну <g/> , прочитайте самі хоч одну передову статтю <g/> : " <g/> Суспільний рух з протягом часу набрав такої сили і прибрав таку форму <g/> , що уряд наш <g/> " і т. д. Ну <g/> , хто розбере цю фразу <g/> ?
doc#9 Це ставлення може найкраще висловив сам М. Коцюбинський у листі до В. Гнатюка з 10.11.1899 р. з приводу оповідань С. Ковальова <g/> : « <g/> Поминаючи вже те <g/> , що самі оповідання написані не дуже вдатно <g/> , мова їх вражає занадто льокальним характером і навіть мене <g/> , який вважає галицьку мову рідною <g/> , годі часом зрозуміти те <g/> , що пише в тих оповіданнях д. Ковальов <g/> »1. </p><p> Про великі симпатії М. Коцюбинського до галицьких мовних особливостей розповідають і мемуаристи <g/> .
doc#9 »2 </p><p> А втім <g/> , найкращим <g/> , найпевнішим і найнаочнішим доказом у таких випадках бувають не свідчення мемуаристів і навіть не автовисловлювання <g/> , а самі твори письменника <g/> .
doc#9 Тепер " <g/> галичани <g/> " знають її не раз ліпше <g/> , ніж самі наддніпрянці <g/> .
doc#9 <p> Самі варіянти різних списків і видань « <g/> Енеїди <g/> » <g/> , зібрані Марковськимlxxxvi <g/> , показують характеристичні вагання між північними і південними — чернігівськими й полтавськими — формами <g/> .
doc#10 Наслідки праці цих мовознавців не викорчувані і не можуть бути викорчувані <g/> , за винятком окремих деталів <g/> , — а це з двох причин <g/> : бо їхня праця спиралася не на фантазії й суб'єктивні забаганки <g/> , а на факти й тенденції розвитку живої народної та інтелігентської мови <g/> ; і також — бо вони самі мали наукову лінгвістичну кваліфікацію <g/> , лінгвістичну обдарованість і почуття відповідальности за роблене <g/> . </p>
doc#10 Ширячися звідти на північ <g/> , зміна ця справді мога прищеплюватися не в усіх категоріях слів <g/> , а — в умовах взаємодії з польською мовою —в тих словах <g/> , де польська мова мала ȩ. Одначе і тут вплив цей був взаємний <g/> , бо як показують новіші досліди27 <g/> ) <g/> , самі польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p><p> діставали в наслідок вирівнювання <g/> , створеного відмінними процесами <g/> , той самий наслідок — ‘е. Може постати питання про те <g/> , чому ж у гуцульських говірках 'а >'е. Наскільки нам взагалі приступні причини цього явища <g/> , я б шукав їх радше в балкансько-українських мовних зв'язках <g/> , конкретніше — румуно-болгарських <g/> , в пряме заперечення тези Курило про брак будь-яких українсько-болгарських мовних зв'язків ( <g/> 20 <g/> , 196 <g/> ) <g/> .
doc#11 НАЗАД ДО АНДРУХОВИЧА </p><p> Та чи вірять бубабісти самі <g/> , що в них самі сміхи й дурноляпство <g/> ?
doc#11 НАЗАД ДО АНДРУХОВИЧА </p><p> Та чи вірять бубабісти самі <g/> , що в них самі сміхи й дурноляпство <g/> ?