This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | устрою і застосувавши цей принцип рівноваги в | самому | стилі своєї поезії <g/> , Т. Шевченко в останні |
doc#1 | буде досягнуто <g/> , проблема України вирішиться | сама | собою <g/> . Тепер проблема України і її визволення |
doc#1 | . Це було певною мірою Шевченкове повернення до | самого | себе <g/> , відмова від чужих йому впливів і |
doc#2 | не була вірність силувана <g/> , вірність наперекір | самій | собі <g/> , вірність з обов'язку <g/> . Це було |
doc#2 | труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та | сама | тема <g/> . Так наче річка почалася ледь помітним |
doc#2 | об'єктивного світобігу відкрити якусь грань | самої | себе <g/> , ні на мить не стаючи егоцентричною і ні на |
doc#2 | сум виросте в велику тугу <g/> , що її не понести | самій | <g/> . Але тепер і тут — це перші несміливі нові ноти <g/> . |
doc#2 | роду <g/> , роду <g/> , започаткованого може | самим | сонцем <g/> . Вступає тема материнства <g/> , щасливого у |
doc#2 | » цикли ясні <g/> , бо визначені назвами <g/> , що їх дала | сама | авторка <g/> . Але в « <g/> Гуслах <g/> » і « <g/> Веселці <g/> » вони |
doc#3 | числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. | Самі | вони граматичного числа не мали <g/> . Назви чисел <g/> , |
doc#3 | іменниково-прикметниковим <g/> , роблячи тим | самим | ще один крок до специфічно-числівникової |
doc#3 | ( <g/> п'ять осіб — керування <g/> , п'ятьма особами — в тій | самій | парадигмі — узгодження <g/> ) <g/> . </p><p> Цій останній |
doc#3 | , коли звертаємося до безпосередніх описів | самої | літературної мови <g/> . Більшість дослідників і |
doc#4 | — 104 проти 54 першої частини <g/> . </p><p> Видається <g/> , що | сама | поетка підказує такий поділ <g/> , хоч і не зв'язує |
doc#4 | часу і минущість усього <g/> , включно з | самим | собою <g/> . І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій |
doc#4 | право <g/> ) <g/> , але й об'єктивний факт <g/> , стверджений | самою | авторкою і покладений нею в основу структури |
doc#4 | . « <g/> Старі <g/> » поезії — тут ніби пролог <g/> , « <g/> нові <g/> » — | сама | дія <g/> . Можна виставляти Шекспірове « |
doc#4 | лялечки <g/> , невидимо захованої в коконі <g/> . А в | самому | характері « <g/> нової <g/> » поезії Наталі |
doc#4 | Та пощо ходити до далеких цитат і прикладів <g/> . Ось | сама | поетка бачить таємницю зародження поезії — в |
doc#4 | з руками-невільницями <g/> . У продовженні такий | самий | контраст <g/> , як у перед тим наведеному вірші <g/> : </p><p> Десь |