Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 Це було таке моє психологічне наставления <g/> , причому це стосувалося і України <g/> , але більше стосувалося <g/> , звичайно <g/> , самої еміграції <g/> .
doc#19 Уже оповідання « <g/> Три мандрьохи <g/> » <g/> , з якого зберігся тільки початок <g/> , густотою своїх фарб <g/> , що межує з натуралізмом <g/> , виточеною характеристикою героїні Насті Халабурдихи <g/> , досконалістю діялогу показує нам <g/> , скільки ми втратили <g/> , не зберігши багатьох прозових творів Мовиних <g/> , що від них лишилися <g/> , скільки знаємо <g/> , самі назви <g/> , подані в нотатці М. Комарова про літературну спадщину Мови ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> , жарт на одну дію <g/> ; драма без назви <g/> ; оповідання <g/> : « <g/> Чабани <g/> » <g/> , « <g/> Шептуха <g/> » <g/> , « <g/> Сякий-такий журавель <g/> » <g/> , « <g/> Сердитий попітар <g/> » <g/> , « <g/> Каторжний <g/> » <g/> , « <g/> Катеринщина <g/> » <g/> , « <g/> Роботяги і злодії <g/> » <g/> , « <g/> Горпина Погибиха і Вівдя Тараниха <g/> » <g/> , « <g/> Городовик <g/> » — останні п'ять разом з « <g/> Трьома мандрьохами <g/> » об'єднані в цикл « <g/> З пам'яткової книжки слідчого судді <g/> » <g/> ) <g/> , В них <g/> , мабуть <g/> , широко відбився своєрідний побут
doc#0 <p> Зрештою <g/> , сама подорож залізницею до і з Берліну <g/> , навіть не під бомбами <g/> , була іспитом на витривалість <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , сама згадка про цей аспект життя вже є акт прориву й пориву до правди <g/> . </p>
doc#81 Зрештою <g/> , самі нальоти були ніщо супроти пізніших американсько-англійських на безборонні німецькі міста <g/> .
doc#81 <p> Зрештою <g/> , самі краєвиди Харкова <g/> , руїни й згарища <g/> , бездахі й безвіконні будинки <g/> , ніколи ніким не прибирані вулиці з мертвими вагонами трамваю і без освітлення не викликали волоцюжного чи гуляльного настрою <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у останньому прикладі маємо п'ять членів речення <g/> : задумав <g/> , я <g/> , іти <g/> , але у Київ <g/> , самий <g/> .
doc#40 Значить <g/> , мусить бути чотири граматичні пари <g/> ; і справді <g/> , так воно і є <g/> : речення складається з чотирьох пар <g/> : я задумав <g/> , задумав іти <g/> , іти аж у Київ <g/> , самий Київ <g/> .
doc#64 Дружина Любченка <g/> , сама того не усвідомлюючи <g/> , мала частку рації <g/> , коли говорила <g/> , що « <g/> вашої <g/> » України <g/> , себто літературно-мовної <g/> , як її розумів тоді Любченко не буде ніколи <g/> .
doc#61 Людина <g/> , сама про те не знаючи <g/> , дає стільки лункої радости <g/> » <g/> .
doc#27 Обідрані кругом <g/> , у чорних сорочках <g/> : мабуть <g/> , самі бурлаки та гольтіпаки <g/> , що <g/> , не маючи жодного притулку <g/> , служили тільки по броварнях <g/> , по винницях да ще по лазнях грубниками <g/> .
doc#90 Може <g/> , навіть більше <g/> : може <g/> , — так ми схильні думати — навіть у тій людині <g/> , що її ми назвали совєтською <g/> , риси <g/> , позитивні для режиму <g/> , співіснують з углиб душі загнаними справді людськими рисами <g/> , яких ті люди <g/> , може <g/> , самі не відчувають <g/> , але які прокинулися б при сприятливих умовах <g/> .
doc#72 <p> Про завдання журналу “ <g/> Червоний шлях <g/> ” говорилося так <g/> : </p><p> Нарешті <g/> , сама українська мова являється величезним чинником в процесі творчости нового життя і вимагає невпинного вдосконалення й поширення <g/> , щоб задовольнити ті потреби <g/> , які ставить перед нею культурний підйом працюючих мас ( <g/> передруковано в <g/> : Лейтес 2. 98 <g/> ) <g/> . </p>
doc#68 Тому образ не конче потребує розгортання <g/> , він може бути даний натяком <g/> , самою згадкою <g/> , часто суто пейзажною <g/> : </p><p> Гойдання лип гуде золотокаре <g/> , соснова жалощ <g/> , урочистість глиць і присмеркові розсипи суниць <g/> , і в погарі спочили крутояри <g/> . </p>
doc#29 Першочерговим завданням стало театрально адекватно донести голоси образів <g/> , самі образи Куліша <g/> . </p>
doc#28 У поезії Филиповича протилежності співіснують часто не в боротьбі <g/> , не у взаємозаперечливій єдності <g/> , а кожна окремо <g/> , сама по собі <g/> , в своїй даності <g/> .
doc#81 Але там не було ніякого опонування <g/> , самі похвали й дитирабми <g/> .
doc#40 Проте <g/> , з другого боку <g/> , іменник має більше абстрактности <g/> , показує дію опредмечено <g/> , саму в собі <g/> , а інфінітив <g/> , як і всяке дієслово <g/> , — в іншому предметі <g/> , як його ознаку <g/> ; саме тому природний нахил абстрактної мови до іменниковости <g/> . </p>
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Розмова <g/> » <g/> ) </p><p> А на згадку про майбутнє з'являються самі лихі передчуття <g/> , самі зловісні передбачення <g/> .
doc#40 Складеним підметом називаємо підмет <g/> , що виражається називним відмінком імени у зв'язку з залежною від нього іншою граматичною формою або <g/> , при відсутності першого <g/> , самою останньою <g/> .