Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 — просто “ <g/> вплив основ <g/> ” одного типу на інші <g/> . </p><p> Сама тема <g/> , мабуть <g/> , уже тоді не надто цікавила
doc#10 — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того ж самого процесу <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p><p> Якщо брати рефлекси о в нових
doc#10 . І Ганцов доходить до висновку <g/> , що “ <g/> тим самим мав рацію Михальчук <g/> , коли він припускав
doc#10 тез теорії Шахматова <g/> , — але зробила це <g/> , сама цього не помітивши <g/> . Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для
doc#10 для історії української мови <g/> , що їх сама Курило вже не встигла висвітлити <g/> . Зокрема <g/> , цей
doc#11 органів <g/> . І <g/> , потенційно <g/> , прибутковий і ( <g/> тим самим <g/> ) державокорисний об'єкт туристичного руху <g/> ,
doc#13 у землі <g/> , що він — український <g/> , що він — сама Україна <g/> . </p><p> Образи ритуальности у Веретенченка
doc#15 у них і навіть <g/> , непосередньо суперечачи самому собі <g/> , говорить про нібито " <g/> послаблення
doc#15 грався <g/> , бувало <g/> , галасував <g/> , вовтузився <g/> , така ж сама білявенька головка <g/> , замурзаний <g/> ; замащена <g/> ,
doc#15 в тих аналогічних формою конструкціях <g/> , які з самого початку становили речення ( <g/> рештки
doc#16 діячів своєї культури ( <g/> як це ми робимо з самим Донцовим <g/> ) <g/> . Риси ідилізму <g/> , ліризму <g/> , вживімо ще
doc#16 собою початок викривлення й перекручення самої ідеї <g/> » <g/> . Дві настанови висловлені тут з
doc#16 напомповуванням в їхні голови все тієї самої примітивної ідеї <g/> . </p><p> Зовсім з інших вихідних
doc#16 . </p><p> Зрештою цей вирок історії міститься в самих же наведених словах Донцова <g/> . Він писав <g/> : «
doc#18 впливі на гебреїв <g/> , а в тому <g/> , що він укорінений у самій душі Мойсея <g/> . </p><p> І тоді приходить друга спокуса
doc#21 . Але провід цього угруповання розумів <g/> , що самим їм ледве чи вдасться створити літературний
doc#22 жінкою до театру <g/> ? Ні <g/> , він заперечує існування самого театру <g/> . Він говорить <g/> : « <g/> Нема вже театру
doc#22 . В даному випадку « <g/> Антігона <g/> » Ануя <g/> . Тут ту саму тезу нарешті піднесено на вершини
doc#22 фільму <g/> : « <g/> Всі великі актори від життя <g/> » <g/> . Це той самий стиль пласкості й примітивізму <g/> , що в
doc#24 — то кількість підходів може бути дуже велика <g/> , а самі підходи дуже різноманітні <g/> . Можна вбачити в них