Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 ( <g/> Це було в сімдесятих роках <g/> , але очі <g/> , напевно <g/> , були такі самі і в шістдесятих <g/> .
doc#92 А вигадувати чи міняти методи потреби нема <g/> , вони ті самі — не дискутувати по суті <g/> , вихоплювати слушно чи неслушно другорядні деталі <g/> , які нібито перекручено <g/> , а головне — невпинно діяти в кулюарах <g/> , ширячи зловмисний поговір <g/> .
doc#95 одного лимаря там у нашому столітті вже не було <g/> . </p><p> Адміністративна верхівка міста була з самого початку російська <g/> , і можна думати <g/> , що вже під кінець вісімнадцятого сторіччя навколишні поміщики
doc#96 ( <g/> Це було 1944 <g/> , а меморіяльну церкву Петурсона почато 1947 року <g/> , — дати говорять самі за себе <g/> .
doc#97 Тоді сам автор не може стриматися від вигуку захоплення <g/> , — так <g/> , самим собою <g/> .
doc#97 Чи під цим « <g/> русским народом <g/> » треба розуміти самих росіян чи всіх підданих імперії <g/> , ніде не визначається <g/> .
doc#97 Вона « <g/> удостоилась похвалы самого государя императора <g/> » <g/> .
doc#99 Ми на гудроновій трасі ( <g/> з вибоїнами й ковбанями <g/> ) <g/> , гуркотять вантажівки <g/> , шурхотять передбачені ще Хвильовим ахтанабілі сучасности <g/> , Миргород став не той <g/> , по хатах блимають лямки Ільїча <g/> , а колгоспна Катерина ( <g/> чи це сама Оксана Забужко <g/> ?
doc#99 , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p><p> Не сама вона шукає в цьому напрямі <g/> , це робить сьогодні багато діячів різних мистецтв <g/> , може
doc#99 не ллється кров на барикадах <g/> , кривавляться людські душі <g/> . </p><p> Забужко думає <g/> , що в самої неї <g/> . Колись з потоплюваного хвилями корабля кидали вістку людям <g/> , у закоркованій пляшці <g/> ,