Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Вона була з малоосвічених селян і серед наших літературно-інтелігентських розмов почувалася майже як Сляй у Шекспіровому « <g/> Приборканні гострухи <g/> » <g/> , тільки сама вона аж ніяк не була гострухою <g/> , навпаки <g/> , виглядала просто неймовірно смиренною <g/> .
doc#21 Але тут таки сам визнав не тільки невдалість проекту <g/> , а й сумнівність самої ідеї <g/> .
doc#22 <p> І навіть більше <g/> : самі ті люди не вірять у свій рятунок <g/> .
doc#23 Цьому Петренко протиставить концепцію суб'єктивної і тим самим загальнолюдської лірики <g/> .
doc#24 Але для короткої й сповненої внутрішнім змістом ери українських двадцятих років « <g/> Вертеп <g/> » був відносно тим самим <g/> , чим « <g/> Божественна комедія <g/> » для західньоевропейського середньовіччя <g/> , чим « <g/> Фавст <g/> » для доби політичних і філософських шукань <g/> , що зрушили людство Европи після 1789 р. « <g/> Вертеп <g/> » став синтезою політичного й загальнофілософського світогляду українських двадцятих років <g/> .
doc#25 Після років вимушеного господарювання на землі в Бердичівському й Житомирському повітах <g/> , де його за “ <g/> аґітаційні стосунки з народом <g/> ” двічі заарештовувано <g/> , він повертається к.1867 р. до Києва <g/> , але шлях до офіційної наукової кар'єри йому закритий <g/> , і він до самого кінця життя <g/> , понад сорок років <g/> , скромно мешкаючи на Подолі <g/> , працює бухгальтером “ <g/> Товарищества Киевского пивоваренного завода <g/> ” <g/> , тільки в межичасі віддаючися улюбленому мовознавству <g/> .
doc#26 Сама поема — це дійове ствердження української літератури українською мовою <g/> , а кільце виконує функцію ідеологічного « <g/> вірую <g/> » поетового <g/> .
doc#27 Серед таких адресатів можна назвати його дружину Ганну Барвінок <g/> , що сама була українською письменницею <g/> , Івана Хильчевського <g/> , керівника його друкарні Данила Каменецького <g/> .
doc#28 Але зроджене й започатковане тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> .
doc#29 Колись Ґете самим заголовком своїх спогадів узаконив усіх спогадів подвійний характер — Wahrheit und Dichtung <g/> , дійсність і вимисел <g/> …
doc#30 Якобсона ( <g/> на що я відповів відмовно <g/> ) <g/> , але і запит і відмови були не з літературних вартостей <g/> , а з скандальної хроніки7. </p><p> Одне слово <g/> , час настає або й настав <g/> , і бубчики тут не самі <g/> . </p>
doc#31 <p> Але ці гасла <g/> , хоч як вони чіпаються розумів і сердець <g/> , хоч може заради них і були написані самі памфлети <g/> , вміщаються в один невеликий уступ <g/> .
doc#32 До них я прилучив би ще Дмитра Чижевського <g/> , людину старшого покоління <g/> , але з тим самим щепленням наукою Заходу <g/> . </p>
doc#33 <p> Нічого не можна довести людям <g/> , що свідомо й навмисне плекають забріханість – для інших і навіть для самих себе <g/> .
doc#34 <p> Але тут мені скажуть <g/> : чому ви вказуєте на дрібні помилки і на неправдоподібності в деталях <g/> , коли в повісті Осьмаччиній є далеко більші неточності <g/> , що лежать у самій основі задуму <g/> , ба навіть у назві твору <g/> ?
doc#35 ) <g/> , але чимраз більше виходить на передній плян і той тип <g/> , який існував може завжди <g/> , але досі перебував у тіні і не смів голосно себе заявити <g/> , тип людини <g/> , що сама приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — так <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в систему московської рабсько-холопської держави <g/> .
doc#36 А в самого довга сива борода <g/> , чоло зморшкувате <g/> , і сповнилось йому недавно шістдесят три ( <g/> Переписка <g/> .
doc#37 Тим самим виходило правно <g/> , що шрифти привезено для проводу цієї громади <g/> .
doc#38 Треба було б барокково-класицистичну « <g/> Енеїду <g/> » розглядати в зовсім іншому розділі <g/> , ніж преромантично-класицистичну « <g/> Наталку Полтавку <g/> » <g/> , романтичне « <g/> Перекотиполе <g/> » відірвати від інших <g/> , клясицистичних творів того самого Квітки-Основ'яненка <g/> . </p>
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .