This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 | ! Та тікай скоріше <g/> , поки небитий <g/> . </p><p> Очкурня <g/> . | Сам | утікай <g/> , поки чуприна ціла <g/> ! </p><p> Кабиця <g/> . Так ти оце <g/> , |
doc#53 | — стає в нього город веселий ( <g/> 7 <g/> , 18 <g/> ) <g/> . </p><p> Проте | сам | факт перекладности виключав можливість |
doc#0 | , по на попіл перетворюваній Німеччині <g/> . | Сам | і самотній був Н. у Красному Лимані <g/> , вчотирьох у |
doc#13 | розчарування Байронових героїв світом <g/> . | Сам | Байрон <g/> , як відомо <g/> , уникав показувати ці |
doc#96 | світі <g/> . Справді <g/> , директор місцевого опалення — | сам | Люцифер <g/> . Місто огрівається гарячою водою з |
doc#81 | . Але або йому не дозволили <g/> , або він | сам | не наважився поставити ім'я автора <g/> . Праця |
doc#1 | , « <g/> няньками <g/> , дядьками отечества чужого <g/> » <g/> . Але | сам | дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко |
doc#56 | не нумеровані <g/> . На кожній книжці стоїть <g/> : | Сам | видав <g/> . Еміграція не має державних видавництв <g/> . |
doc#30 | англійської <g/> ) 1 передкомської доби і маю надію <g/> . | Сам | я в тих творчо-духовних прикомських замках не |
doc#71 | панівними тенденціями романтичної доби <g/> . Але | сам | принцип цього сполучання мовних позичень |
doc#95 | . Може <g/> , він і суто суб'єктивний <g/> . Але хай читач | сам | судить <g/> . Ось вона — історія в таксі <g/> . </p><p> Час наглив <g/> , |
doc#63 | , над уживанням яких замислився б і | сам | Котляревський <g/> . </p><p> « <g/> Неофіти <g/> » і « <g/> Марія <g/> » |
doc#72 | основу до витворення літературної мови <g/> , але | сам | не може нею бути <g/> , бо він занадто бідний <g/> , щоб міг |
doc#0 | правничої термінології <g/> . Прескриптивний <g/> . | Сам | Голубовський — голова і знавець німецького |
doc#97 | троєкнижжя <g/> . Першим мав би бути | сам | Шевченко <g/> . Цього в Большакова не вийшло <g/> . Либонь |
doc#50 | були не так свої <g/> , як чужі поети <g/> ? Осьмачка | сам | кілька разів залюбки відсилає нас до Данте <g/> , |
doc#80 | потреби наводити <g/> , бо здебільша Домонтович | сам | посилається на ці листи <g/> . Мабуть <g/> , були й інші |
doc#73 | не картонне цезаріянство <g/> , певну данину якому | сам | Косач віддав у своєму попередньому романі з |
doc#28 | тримається дуже поміркованої думки <g/> … Він і | сам | признає за собою відсутність ліричної |
doc#22 | до Криму <g/> . Тут нема в нього рідних і близьких <g/> . Він | сам | <g/> . І от зближаються двоє безґрунтян <g/> . Проба |