Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 творчість знайти назву — не важко <g/> . Її підказує сам поет <g/> . Скоріше чи пізніше він дасть
doc#4 чи пізніше він дасть формулювання <g/> , в якому сам <g/> , свідомо чи несвідомо <g/> , схоплює найяскравішу
doc#4 сама <g/> , і тут саме важить <g/> , хто залишився сам <g/> » <g/> , — якщо він мав рацію <g/> , вона може не надто
doc#4 . З ким вона лишається сама <g/> , здатний бути сам <g/> . Ця поезія — це <g/> , власне <g/> , вже постійний діялог з
doc#6 мистецького успіху задовольнявся малим <g/> . Сам він не без гордости оповідає <g/> , що після першого
doc#6 він малював з фотографій <g/> , які попередньо сам робивi <g/> , рідше — інші <g/> . Але ці фотографії він міг
doc#6 ) двоє Куриликових дітей з'являються <g/> , як він сам зазначає <g/> , двічі <g/> , бо тут скомбіновано дві
doc#6 малярства <g/> , ніколи не пішов до абстракцій сам <g/> , хоч з філософського погляду абстракція так
doc#6 , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам Курилик у слові не завжди був тим <g/> , чим він був у
doc#6 Пілата <g/> , і <g/> , звичайно <g/> , Христа <g/> , про що <g/> , зрештою <g/> , сам мистець пише <g/> . Коли в ілюстрації до вірша 27,45
doc#6 виросла його особиста трагедія <g/> , яку він ховав сам від себе в релігійній екстазі й проповідництві
doc#6 . До самих “ <g/> Страстей Христових <g/> ” <g/> , як він сам каже <g/> , він виконав коло 800 рисунків <g/> . Різні його
doc#6 про аборт <g/> ! <g/> ) <g/> , була його порятунком або такою він сам хотів її бачити <g/> . Світ йому ввижався жорстоким і
doc#6 конфлікту були неповторні <g/> , його власні <g/> . Сам конфлікт — типовий для нашого часу <g/> . В цьому
doc#6 вивчення <g/> . </p><p> iv Характеристичний тут уже сам вибір теми <g/> . З усього Євангелія виділено як
doc#9 , і його генієві коряться тоді всі1. </p><p> Правда <g/> , сам Шевченко охоче приймав у свою поетичну мову
doc#9 би ці варіянти й не вкладалися в єдину систему <g/> . Сам Є. Сакун пише про це так <g/> : « <g/> З'їздивши сливе усю
doc#9 у сяєво й перепих <g/> » ( <g/> І <g/> , 391 <g/> ) <g/> ; « <g/> Право зверхности сам Вельзевул їм пише <g/> » ( <g/> II <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; « <g/> Нехтував страшну
doc#9 припущення <g/> , що П. Куліш те чи те слово міг сам безпосередньо позичити з галицьких говірок <g/> ,
doc#9 до єдности літературної мови і відкривав і сам дорогу хуторянським тенденціям <g/> , з тією тільки