This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | На першому курсі Газетного технікуму <g/> , це десь в 30-ті роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно року <g/> . |
doc#102 | На першому курсі Газетного технікуму <g/> , це десь в 30-ті роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно року <g/> . |
doc#102 | Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> . |
doc#103 | А понад 90 років — просто непристійно <g/> … |
doc#103 | 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> . |
doc#103 | дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто скептично <g/> . </p><p> Нинішнього року в Харкові вийшла друга частина спогадів Юрія Шевельова « <g/> Я-Мене-Мені <g/> … ( <g/> і довкруги <g/> ) |
doc#103 | … Що тепер <g/> ? Тепер мій найближчий друг і помічник — оцей костур <g/> … </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до |
doc#103 | Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> . |
doc#103 | Ці два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> . |
doc#103 | » <g/> , не мають під собою правдивого підґрунтя <g/> ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років два чи три моїм студентом <g/> . Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , |
doc#103 | слабеньких <g/> , думаю <g/> , ніхто <g/> , крім мене <g/> , й не мав <g/> . </p><p> Десь у роках 60-х Олесь Гончар приїздив до Нью-Йорка <g/> . Через певних осіб <g/> , котрі йшли на його |
doc#103 | Але через багато років зустріч таки відбулася <g/> . |
doc#103 | Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> . |
doc#103 | Нібито коли в роки війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> . |
doc#103 | Після факультету в Токійському університеті кілька років тому відкрили й другий спеціялізований факультет у Хокайдо <g/> . |
doc#103 | А як третій том <g/> , обіцяний читачеві <g/> , — адже Ви власноруч у грудні 1999 року написали <g/> : « <g/> спогади розраховані на три частини <g/> : Україна — Европа — Америка <g/> » |