Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 спотворення перспективи на воєнні й повоєнні роки <g/> . Якоюсь малою мірою <g/> , не завжди це усвідомлюючи
doc#92 мова <g/> » <g/> . Та й сталося це тільки 1973 <g/> , сім років пізніше <g/> . І скільки читачів могла мати така
doc#92 б <g/> , цей погляд змінився <g/> . Але жити цих п'ятдесят років мені не судилося <g/> . Тож для мене це бачення
doc#92 забобонний страх перед зустрічанням нового року <g/> . Обіцянка нового щастя видається мені
doc#93 одного в гостинності <g/> , коли « <g/> Березіль <g/> » 1931 року приїхав до Грузії <g/> , де він тріюмфально
doc#94 й спільника Аркадія Любченка <g/> , що втік 1941 року <g/> , далі тримають серед тих <g/> , кого не було <g/> , кого не
doc#94 не до ладу <g/> , а я мовчав <g/> … </p><p> 1905-го <g/> , 1917-го року <g/> , в роки УПА це слово для багатьох знайшлося <g/> . Але далеко
doc#101 була українізація <g/> , а потім від 1930— 1931 року це скінчилось <g/> , і почалася русифікація <g/> . Але
doc#102 малоймовірну версію про « <g/> народню пошту <g/> » <g/> . У роки війни він нібито передав Юрію Володимировичу
doc#103 способами — довго жити не варто <g/> . А понад 90 років — просто непристійно <g/> … » <g/> . 12 квітня о 9 годині