Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Друга світова війна в її початках 1939 і 1941 років у Франції <g/> , й Англії <g/> , і Польщі <g/> , а за два роки — Росії <g/> , виростала з приречености <g/> , болю й відчаю <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#2 Двадцять п'ять років це період <g/> , що дає можливість підсумовувати и порівнювати <g/> .
doc#3 <p> </doc> </p><p> Року Божого 1952 <g/> , без малого півсторіччя тому <g/> , вийшла моя книжка про український числівник на загальнослов'янському тлі <g/> .
doc#4 І навіть не лише те <g/> , що « <g/> старі <g/> » були видані двома збірками 1934 і 1937 років <g/> , а пізніші — досі ні <g/> .
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#6 <p> </doc> </p><p> 1 липня 1857 року <g/> .
doc#7 Солодкі руські поетеси перебивали західньоевропейські копії з запізненням на 50 років <g/> .
doc#8 Його грубий <g/> , шістсот- сторінковий том « <g/> Пантелимон Куліш у п'ятдесяті роки <g/> » має майже стільки приміток <g/> , скільки основного тексту <g/> , а ще більше джерельного матеріялу <g/> .
doc#9 <p> </doc> </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Після багатьох років життя в Харкові я опинився 1943 р. у Львові <g/> .
doc#10 Після блискучого троєзір'я 19 сторіччя — Олександра Потебні <g/> , Костя Михальчука <g/> , Павла Житецького другий гребінь піднесення знаменували двадцяті роки нашого сторіччя <g/> , коли працювали В.Ганцов <g/> , О.Курило <g/> , П.Бузук <g/> , Є.Тимченко <g/> , О.Синявський <g/> , М.Сулима <g/> , І.Зілинський <g/> , В.Сімович <g/>
doc#11 <p> Боже <g/> , які ми були наївні ще так недавно <g/> , 1992 року <g/> .
doc#14 У поезії воскового танення літа в серпневі дні <g/> , в усвідомленні <g/> , що нема контрасту між вічністю й хвилиною <g/> , бо хвилини — це вічність <g/> , у відчутті ваготи стиснених поетових тиш <g/> , у тому тягарі пам'яті <g/> , що на нього колись гірко скаржилися Зеров і Клен <g/> , — хоч у Маланюка ця пам'ять — не літературно-кабінетна <g/> , а більше із спогадів про спорожнілий окоп і закляклий кулемет 1919 року <g/> .
doc#15 <p> Погляди Шахматова і Пєшковського створюють інтерес до називного речення і серед українських мовознавців <g/> , і з 1928 року вони починають приділяти місце аналізі називних речень у своїх загальних курсах <g/> .
doc#16 <p> Юрій Липа </p><p> В журналі « <g/> Орлик <g/> » за вересень 1947 року надрукована стаття Донцова <g/> , в якій він дуже гостро нападає на Юрія Косача <g/> .
doc#17 <p> * * * </p><p> Майже двадцять років « <g/> Народній Малахій <g/> » був під забороною <g/> .
doc#18 <p> </doc> </p><p> ВПРОВІДНЕ <g/> : ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПОЕМУ </p><p> Франків « <g/> Мойсей <g/> » датований січнем—липнем 1905 року <g/> .
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#20 <p> Наші перші зустрічі <g/> , — але не знайомство — припадають на роки 1929-1930. Ми були студентами Харківського університету <g/> , що тоді ще не був нагороджений « <g/> присвоєнням <g/> » йому « <g/> імени Максима Горького <g/> » <g/> ; натомість він був перейменований у вельми доброзвучне ХПІПО ( <g/> Харківський педагогічний інститут професійної освіти <g/> ) <g/> .
doc#21 На кінець року було ясно <g/> , що склад і стиль праці редакції треба змінити <g/> . </p>