Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Тоді українська літературна мова була наводнена російськими або церковнослов'янськими елементами <g/> , які виходили з російської мови <g/> .
doc#22 Але з російськими офіцерами <g/> , їхніми теперішніми союзниками <g/> , вони там ніколи не стрівалися <g/> .
doc#36 Його не цікавив політичний аспект справи <g/> , як це було з російськими революційними народниками <g/> , ані етнографічний <g/> .
doc#40 В сучасній УССР <g/> , наприклад <g/> , слова стерно або керма заступлені в технічній термінології на руль <g/> ; чардак або поклад на палубу <g/> ; зовсім відкинено всі традиційні українські військові й судові терміни <g/> , заступивши їх російськими або зросійщеними <g/> .
doc#40 Перша конструкція зумовлена російськими впливами <g/> , друга — польськими <g/> .
doc#56 Ця частина статті адресована також російським читачам <g/> , і мені не хотілося приховувати того <g/> , що інтелігент колонізованої Росією нації може без труду й напруги говорити російськими цитатами з кожної нагоди <g/> .
doc#72 Чикаленко 421 <g/> ) <g/> , вступали у бльоки з російськими партіями <g/> , найчастіше кадетами <g/> , хоч українська програма останніх обмежувалася на запровадженні українських шкіл по селах <g/> .
doc#72 Характеристично <g/> , що не тільки офіційно українська мова вважалася за діялект російської <g/> : V творах мало не всіх російських письменників <g/> , від Буніна до Ґорького <g/> , вона фактично фігурує як такий нарівні з російськими говірками <g/> .
doc#72 Лотоцький 2 <g/> , 125 <g/> , 141 <g/> , 296 <g/> ) <g/> , але відносно інтеліґенція й далі становила незначну групу <g/> ; за кількома винятками <g/> , нація <g/> , як і давніше <g/> , не мала вищої верстви <g/> ; великі міста й промислові райони лишалися — принаймні на поверхні — російськими <g/> .
doc#72 У російських гімназіях запроваджено курси української мови <g/> , літератури <g/> , історії й географії <g/> , але поза цим гімназії лишалися російськими ( <g/> осінь 1917 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Проте міські школи в цей період майже всі були російськими <g/> .
doc#72 Відсотково українські школи <g/> , органи преси <g/> , театри <g/> , видавництва і т.п. переважали над російськими <g/> , хоч число останніх і зросло <g/> . </p>
doc#72 За Затонського школи ставали двомовними <g/> , а пізніше одномовними російськими <g/> .
doc#72 <p> 36 Детальніше в SHEVELOV 1966 <g/> , 83-90. Крім наведеної бібліографії <g/> , до “ <g/> мовної дискусії <g/> ” стосуються також <g/> : “ <g/> Кілька язикових уваг <g/> ” ( <g/> редакційна <g/> ) <g/> , “ <g/> Діло <g/> ” <g/> , 27 серпня 1913 р. ( <g/> мені неприступна <g/> ) <g/> ; Лесь Мартович — “ <g/> Причинки до статті “ <g/> Кілька язикових уваґ <g/> , “ <g/> Діло <g/> ” <g/> , </p><p> 2 вересня 1913 р. Великою мірою ці самі питання порушує Ф. Корш <g/> , хоч дискутує він не </p><p> 3 українськими <g/> , а з російськими авторами <g/> .
doc#72 Завзяті оборонці українських прав і талановиті журналісти <g/> , автори пишуть мовою <g/> , пересипаною русизмами та псевдоукраїнськими словами <g/> , що в дійсності є нічим іншим як перекрученими російськими ( <g/> напр <g/> .
doc#81 Кажуть <g/> , що навколо складу управи відбулася боротьба між російськими і українськими колами <g/> .
doc#97 Автор раз-у-раз наголошує на тому <g/> , що під час аральської експедиції <g/> , зокрема в Раїмі <g/> , Шевченко приятелював з російськими офіцерами <g/> , особливо Бутаковим і Поспєловим <g/> .