Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Кожний з пляуенської малої групи перебрідав цей новостворений кордон самотужки <g/> , в обставинах американської байдужости ( <g/> за гаслом <g/> , сказати б <g/> , ільфо-і-петровим гаслом — Спасение утопающих — дело рук самих утопающих <g/> ) <g/> , російської готовости до людоловного стрибка <g/> . </p>
doc#4 Так здичавілість безмежної Російської імперії привела до розправи з усім тим <g/> , що не відповідало партійній догмі <g/> , — з тонкою плівкою російської дореволюційної інтелігенції <g/> , з національними прагненнями « <g/> околиць <g/> » імперії і тими культурними течіями <g/> , які виросли були саме з духу революції <g/> , — насамперед з формалізмом і футуризмом <g/> .
doc#4 Так здичавілість безмежної Російської імперії привела до розправи з усім тим <g/> , що не відповідало партійній догмі <g/> , — з тонкою плівкою російської дореволюційної інтелігенції <g/> , з національними прагненнями « <g/> околиць <g/> » імперії і тими культурними течіями <g/> , які виросли були саме з духу революції <g/> , — насамперед з формалізмом і футуризмом <g/> .
doc#7 Одні тільки надають зовні української форми типовим поетичним висловам російської мови з її церковнослов'янськими складниками ( <g/> всякі оболоки й пряності в Ореста <g/> ) <g/> , другі переривають словники <g/> , вишукуючи в них раритети й живосилом тягнучи їх у свої вірші ( <g/> Славутич <g/> ) <g/> .
doc#7 Поруч трьох дотеперішніх східньослов'янських мов — української <g/> , російської й білоруської — витворюється якась четверта <g/> . </p>
doc#9 Указ царського уряду про заборону друку українських книжок і періодики в межах Російської імперії ( <g/> 1876 <g/> ) <g/> , як відомо <g/> , змусив перенести майже всю літературно-видавничу <g/> , зокрема всю газетно-журнальну діяльність до Львова <g/> , до Галичини взагалі <g/> .
doc#9 Він закинув своєму супротивникові хуторянську обмеженість <g/> , бажання заплямувати й відкинути все те <g/> , що не вживається на рідному хуторі <g/> , бажання тим більше необгрунтоване <g/> , що в підросійській Україні не було ніякої іншої школи <g/> , крім російської <g/> , а значить українську мову поза своїм хутором люди могли знати хіба тільки з белетристики <g/> .
doc#9 Грінченко <g/> : « <g/> Одкиньте набік всю Галичину <g/> , бо вона нам хоть і рідна сестра <g/> , рідніша конечно <g/> , як Московщина <g/> , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того вона <g/> , вештаючись між разними слов'янськими народами <g/> , ввела в свою літературу багато таких слів <g/> , що вони для нашого народу на перший час покажуться трудно понятними і чужішими од " <g/> московських <g/> " <g/> , бо з цими ми мусіли поневолі зріднитися <g/> »2. Так і тільки так стояло питання <g/> : Галичина або Москва <g/> , інкорпорація в літературну мову галицьких елементів — або сповнення літературної мови позиченнями чи кальками з російської мови <g/> ?
doc#9 Бо літературна мова не мала обмежитися на мовних засобах баби Палажки <g/> , і коли І. Нечуй-Левицький обстоював таке обмеження літературної мови <g/> , то він фактично <g/> , — безперечно <g/> , неусвідомлено для самого себе — обстоював наближення української літературної мови до російської <g/> , як ми ще покажемо це на прикладах у V розділі <g/> . </p>
doc#9 Поширювана звідти мова <g/> , штучно створювана в формах <g/> , які тенденційно відходять від загальноукраїнської мови <g/> , є ворог останньої <g/> , а що виникнення й поширення її не викликається будь-якими природними прагненнями й потребами південноруського населення <g/> , то й поширення галицької літератури в межах Росії мусить піддягати суворій цензурі <g/> »2. У славетній « <g/> Записці <g/> » Російської Академії наук « <g/> Об отмене стеснений малорусского печатного слова <g/> » справа поставлена <g/> , природно <g/> , більше в філологічній площині <g/> : « <g/> Малоруській мові галицької письменности ставляться в докір ці її польські елементи <g/> , це чуже українському чуттю забарвлення <g/> , якого вона зазнала у Львові <g/> .
doc#9 <p> 1904 р. М. Грутпевський заснував у Львові курси для молоді з російської України <g/> .
doc#9 Серед національно і антибольшевицьки настроєних груп інтелігенції створюється настрій захоплення і демонстративного переймання галицьких мовних особливостей <g/> , іноді порядком відштовхування від подібности до російської мови <g/> .
doc#9 Здебільшого знайдемо в І. Нечуя-Левицького слова <g/> , живцем перенесені з російської мови або трохи зукраїнізовані <g/> , рідше архаїчні <g/> .
doc#9 <p> Бракує українських слів І. Нечую-Левицькому і тоді <g/> , коли треба відтворити абстрактні поняття <g/> , особливо ті <g/> , що пов'язані з новітнім культурним життям <g/> , і тут він теж раз у раз змушений удаватися до російської мови як джерела <g/> , звідки можна надолужити те <g/> , чого бракує в його індивідуальній мові ( <g/> але не тогочасній українській літературній мові <g/> ) <g/> .
doc#9 Як бачимо <g/> , все це слова або конструкції <g/> , живцем перенесені з російської мови <g/> .
doc#9 Вона живиться тими здоровими <g/> , повнокровними елементами <g/> , носієм яких завжди є селянська мова <g/> , а сторонні елементи здобуває тільки з російської мови <g/> .
doc#9 По-перше <g/> , не треба думати <g/> , що І. Нечуй-Левицький сам позичав з російської мови більшість тих слів <g/> , що ми навели <g/> .
doc#9 І <g/> , приймаючи існуюче за розумне <g/> , дане за доцільне <g/> , І. Нечуй-Левицький і переносив автоматично цю лексику до своїх творів <g/> , не помічаючи <g/> , що цим він заходить у безвихідну суперечність з проголошеними ним же самим принципами національности й народности в літературі <g/> , з пожаданою ним самим вимогою відштовхування від російської літератури й культури <g/> . </p>
doc#9 Східноукраїнські говірки мають у цій функції переважно по + місцевий відмінок ( <g/> під впливом російської мови чи незалежно від цього — це для нас тут не має значення <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 В середині своїх слів <g/> : нєдацінював <g/> , зображення <g/> , народознавства <g/> , натішити <g/> , сміховинну <g/> , російської <g/> , зробився <g/> , ратата варона <g/> , протилежну <g/> , задовольнив <g/> , виконав <g/> .