Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час у російському театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> .
doc#0 Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в російському оточенні не набагато певніше <g/> , ніж у німецькому <g/> , а в німецькому — зжалься <g/> , Боже <g/> . </p>
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7
doc#10 Ці голоси належали російському лінгвістові А. Бескровному і польському В. Курашкєвичеві23. Стаття Курашкєвича вийшла трохи пізніше <g/> , коли Курило вже не могла йому відповісти <g/> , але в суті речі в своїй відповіді Бескровному ( <g/> 25 <g/> ; також 26 <g/> , 79 <g/> ) вона передбачила й закиди Курашкєвича й дала свою відповідь і на них <g/> .
doc#15 Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що встановлення називних речень як особливої синтаксичної конструкції належить російському мовознавству <g/> .
doc#19 Це тема руїни родини <g/> , конфлікту між батьками й дітьми в наслідок вичерпаности традиційних засад <g/> , що їх трималися батьки <g/> , і в наслідок виховання дітей у чужонаціональному дусі — російському або польському <g/> .
doc#25 Воно було типовою ознакою і відмінною рисою саме українського народництва в протилежність <g/> , приміром <g/> , російському народництву <g/> , і тут Михальчук теж виступає як син своєї доби <g/> .
doc#26 Це був нарис « <g/> Головатий <g/> » <g/> , вміщений в « <g/> Отечественных записках <g/> » у жовтні того ж таки 1839 р. Головатий був видатним діячем у тій частині козацького війська <g/> , яка після знищення Січі 1775 р. пішла на службу Росії в російському війську <g/> .
doc#27 <p> І відповідно <g/> : </p><p> Французи <g/> , брітанці й турки оголосили війну російському цареві <g/> .
doc#27 Не влягає сумніву <g/> , що Куліш був глибоко і інтимно знайомий з церковнослов'янською мовою в її російському варіянті <g/> .
doc#27 Одначе <g/> , так само безсумнівно <g/> , що важливим джерелом того <g/> , що Куліш уважав за церковнослов'янізми <g/> , була російська літературна <g/> , зокрема поетична мова <g/> , і дуже часто він не відрізняв слова церковнослов'янські від слів <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з церковнослов'янських елементів <g/> .
doc#31 « <g/> Аероґрад <g/> » і « <g/> Мічурін <g/> » <g/> , фільми зроблені в російському кіні на чужі теми <g/> , з чужими ідеями <g/> , могли бути зроблені ким завгодно <g/> .
doc#36 <p> Ще менше можна думати про якихось прямих попередників <g/> , зразків або наслідувачів релігійного малярства Ґе 1880-х — 1890-х років в українському або російському малярстві за мистцевого життя <g/> .
doc#36 <p> Релігійні полотна Ґе — явище безпрецедентне в російському мистецтві <g/> .
doc#46 <p> Із нами Маланюк був поетом <g/> , людиною високої культури <g/> , вдома не тільки в українському письменстві <g/> , а й у російському та польському <g/> , а трохи й західноєвропейському <g/> , яку єднало з Чижевським не тільки походження з тих самих околиць північної Херсонщини <g/> , а ще й людиною <g/> , яка могла бути сальоновим левом і автором точених есеїв <g/> , людиною <g/> , яка прирекла себе на творення для тієї переважно сірої маси <g/> , котра аж ніяк не могла розуміти його і від якої він раз і назавжди відгородився тим <g/> , що ніколи не звертався ні до кого <g/> , навіть до Самчука <g/> , на « <g/> ти <g/> » <g/> .
doc#47 Це визначення взороване на російському тоска <g/> .
doc#53 В одному випадку зроблено заміну кореня — у веслолюбець корінь весл- заступив корінь греб- ( <g/> 8 <g/> , 96 і 8 <g/> , 535 <g/> ) — але так і в російському перекладі Жуковського <g/> .
doc#64 » Якби Любченкові судилося прожити довше <g/> , він переконався б <g/> , що німецькі вояки в російському полоні виглядали не краще <g/> . </p>
doc#65 подвір 'я <g/> , обійстя <g/> ) <g/> ; поскільки два російських слова рибак і риболов відповідають одному українському рибалка <g/> , це останнє приписане російському рибак <g/> , а щоб перекласти рос <g/> .
doc#65 Це розрізнення твердости-м'якости перед і відрізняє українську мову від російської <g/> , де приголосні м'якшаться перед і ( <g/> в російському письмі и <g/> ) автоматично <g/> .