Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Н. поняття не має про судовий жарґон з російськомовним судом і законами <g/> , а що вже казати про суд німецький <g/> , чи російський <g/> , чи будь-який ще <g/> .
doc#1 І навпаки <g/> , пейзаж його лихих видив — це російський пейзаж <g/> , як звичайно <g/> , санктпетербурзький ( <g/> « <g/> Якось-то ідучи вночі <g/> » від 13 листопада I860 р. <g/> ; « <g/> О люди <g/> !
doc#1 Російський пейзаж навпаки — нічний пейзаж із туманом і бурями <g/> , млою і примарними вогнями <g/> , що виринають з темряви <g/> , з невідомосте <g/> , мов очі Сатани <g/> . </p>
doc#4 Російський формалізм і його боязкий учень <g/> , формалізм український <g/> , були власне в своїй доглибній суті проявом тієї ідеологічної настанови <g/> , яка найбільше відповідала духові жовтневої революції <g/> , розгляда- ної як промисловий переворот <g/> , що нищив щасливі ілюзії й « <g/> забобони <g/> » допромислової доби <g/> , чим та революція в своїй істоті й була <g/> .
doc#6 Згадано ще “ <g/> російський роман <g/> ” <g/> , правдоподібно мавши на увазі Достоєвського <g/> , але конкретно названо лише Гоголя <g/> .
doc#10 Визнавши <g/> , що зазначені риси в реченнях на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , Курило все таки показує <g/> , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень <g/> , і що власне це вможливило і російський вплив <g/> : “ <g/> В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) називає “ <g/> вузьким <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> 5. Російський наросток -ский <g/> , -цкий <g/> , польський -ski <g/> , -cki <g/> , чеський -sкy <g/> , -ску передаємо українськими наростками -ський <g/> , -цький <g/> , напр <g/> .
doc#16 Чи треба називати рідних братів донцовщини <g/> : російський большевизм і німецький гітлеризм <g/> ? </p>
doc#16 <p> Можна не помиляючися сказати <g/> , що найпопулярнішим поглядом був погляд той <g/> , що поразка національної революції коренилася в тому факті <g/> , що большевизмові ( <g/> в формі якого об'єктивно виступав уже й тоді російський імперіялізм <g/> , оновлений <g/> , посилений і добре замаскований <g/> ) вдалося розмірно широкі маси вирвати з-під впливу українських національно-творчих чинників і перетягнути на свій бік — перетягнути <g/> , не гребуючи жадними засобами <g/> , від терору до демагогічного розпалювання соціяльної ворожнечі <g/> .
doc#25 Уже багато років пізніше <g/> , згадуючи про це <g/> , Михальчук писав <g/> : „Я і тепер <g/> , ще більше навіть <g/> , ніж тоді <g/> , переконаний <g/> , що в основі світогляду і психології росіян лежить нігілістичний мотив і що єдиний догмат <g/> , який в ґрунті зовсім щиро ( <g/> тайно чи явно <g/> ) визнає в своїй душі російський інтелґіент усякого напряму ( <g/> як Побідоносцевського так і Толстовського <g/> ) єсть нірвана <g/> ” ( <g/> 69 <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Рішення недавніх редакторів поезії Шевченка друкувати вірш як російський виявляє нерозуміння функції Шевченкового суржика і притуплює сатиричне вістря вірша <g/> .
doc#26 Може <g/> , хотіла й намагалася <g/> , але повстання придушила не Польща <g/> , а російський генерал Кречетніков <g/> , і Залізняк помер не в Березі Картузькій <g/> , чи як вона тоді звалася <g/> , а в Нерчинську <g/> … </p>
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#31 Письменник не тільки називає його « <g/> культурний російський формалізм <g/> » ( <g/> с. 107 <g/> ) <g/> , але й посутньо приймає його концепцію постійного зношування і оновлення літературних форм <g/> .
doc#31 <p> З цього нового ставлення до Росії випливали й тези « <g/> Апологетів писаризму <g/> » про те <g/> , що російський міщанин чи не гірший від українського куркуля і що треба якнайскоріше « <g/> дерусифікувати <g/> » пролетаріят України ( <g/> « <g/> Дайош пролетаріят <g/> !
doc#31 <p> У « <g/> Наше сьогодні <g/> » далі бринять обвинувачення проти народництва й його модернізованої форми — масовізму <g/> , але тут уже є вибрик проти « <g/> Европи <g/> » <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , російський шовінізм в особах М. Ґорького і А. Селівановського знаходить непримиренно гостру відсіч ( <g/> « <g/> брудна брехня <g/> » <g/> , « <g/> великодержавний інтернаціоналізм <g/> » <g/> ) <g/> , Але в « <g/> Одвертому листі до Володимира Коряка <g/> » поруч викриття « <g/> утилітаризму <g/> …
doc#31 Даремно читач гортатиме сторінки енциклопедій <g/> , шукаючи відомостей про російський відповідник української просвіти <g/> .
doc#35 Йому здається <g/> , що двоголовий російський орел однією головою доглядатиме свою Московщину <g/> , а другою « <g/> нас <g/> , приліплених <g/> …
doc#36 В Українській Радянській Енциклопедії довідка про Ґе починається словами — « <g/> російський живописець <g/> » <g/> .
doc#36 Аякже <g/> , немає жадного сумніву <g/> , що Ґе був російський підданий <g/> ; що він почувався вільно в російській культурі й мистецтві і в колах російської інтелігенції <g/> .