Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Пізніше мати оповідала <g/> , як у крамницях їй не хотіли відповідати на її російську мову <g/> , щоб робити закупи <g/> , вона мала брати з собою чоловіка <g/> .
doc#81 Але два головні театри були на початку Сумської й поблизу — драматичний <g/> , звісно <g/> , російський — Синельникова і опера <g/> .
doc#72 Треба відзначити <g/> , що москвофільські видання намагалися вживати літературної російської мови <g/> , але в більшості випадків пересипали її виразами з місцевих говірок <g/> . </p>
doc#81 Російська драма була тим краща <g/> , що не мала етнографічного репертуару <g/> , але чи всюдисущий Островський дуже різнився від нашого рідного етнографізму <g/> ?
doc#72 Не один <g/> , </p><p> хто кінчив російську або польську школу <g/> , кого виховано в російській чи польській культурі <g/> , повернувся до української <g/> .
doc#56 <p> У Росії й російських колоніях самвидав карається роками й роками вилучення з життя <g/> .
doc#72 Впливові газети й журнали також були угорські <g/> , абож їх видавали москвофіли російською мовою з більшою чи меншою домішкою льокальних мовних елементів <g/> .
doc#74 Одначе в автографах читаємо <g/> : Симинский <g/> , Е. Патон ( <g/> російські форми <g/> ) <g/> , Фомин <g/> , Плотников ( <g/> російське « <g/> восьмеричноє <g/> » і замість українського <g/> !
doc#25 Він гаряче протестував проти становища “ <g/> настражданого раба <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 4 <g/> ) <g/> , що в ньому перебував український народ і українська культура в царській Росії <g/> , боронив їх “ <g/> повноправність <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 9 <g/> ) <g/> , доводив <g/> , що панівне становище російської культури визначене тільки “ <g/> правом сильнішого <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 13 <g/> ) <g/> , пророкував нетривкість і недовготривалість російського “ ветхозавітного режиму <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 59 <g/> ) <g/> , але він уважав українську державу неможливою не тільки практично тоді <g/> , а і взагалі <g/> , бо <g/> , на його думку <g/> , це виключене самою українською національною вдачею з її рисами “ <g/> глибокого ліризму аж до наївної добродушности <g/> , мелянхолійної споглядальности <g/> , нахилу до аналітики та критицизму <g/> , здобреного тонким гумором <g/> , і взагалі перевагою рис <g/> , які характеризують швидше жіночу <g/> , аніж чоловічу вдачу <g/> , ( <g/> 3 <g/> , 40 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Вони стояли на розі Миколаївського майдану й Московської вулиці <g/> , туди треба було до них іти і там теж торгуватися <g/> , але не так запекло <g/> , як з ванькбми і говорили посильні здебільша більш чи менш каліченою російською мовою <g/> .
doc#81 Але тоді ані ці проблеми мене не обходили <g/> , я щебетав російською мовою <g/> , wie der Vogel singt <g/> , не задумуючися над тим <g/> , звідки взялася українська <g/> , ані навчання в гімназії не було розраховане на такі проблеми та їх розв'язання <g/> ; воно було спрямоване на засвоєння певної кількости фактів <g/> : від латинської відміни іменників і дієслів до клімату Індії й Мадаµаскару <g/> , а вже повне мовчання зберігалося щодо проблем націй і національного поневолення в Російській імперії <g/> . </p>
doc#72 Як у випадку “ <g/> Просвіти <g/> ” ініціятива виходила від прибульців з Галичини <g/> , так тут це були переважно російські і міґранти <g/> . </p>
doc#40 Slavische Phonetik ( <g/> Гайдельберґ 1911 або російське видання Петербург 1910 <g/> ) і особливо книжку Jan Ziiynski <g/> .
doc#0 ) Щось підказало Н. — російською <g/> .
doc#76 Пояснення — у стані національного питання в Російській імперії <g/> .
doc#72 Деякий час губернських комісарів призначав російський Тимчасовий Уряд без уваги на ЦР <g/> .
doc#81 Він уважав <g/> , що я дозрів до цього <g/> , виходив він і з того <g/> , що тоді на Україні не було жадного доктора з українського мовознавства <g/> , і <g/> , припускаю <g/> , він хотів скинути з себе тягар обов'язків провідного діяча в цій ділянці <g/> , зосереджуючися на загальній славістиці й російському мовознавстві <g/> , що було йому більше до душі і <g/> , додам <g/> , далеко безпечніше <g/> .
doc#81 З російського зневажливого Вбнька <g/> , мовляв усі простолюдини звуться Іван <g/> , утворено типовий український іменник чоловічого роду на -о і то з кінцевим наголосом <g/> , як Сашку <g/> , Мишку <g/> .
doc#65 <p> Як загально відомо <g/> , в Російській імперії XIX й XX ст <g/> .
doc#72 17 Це повністю збігалося з § З “ <g/> Основний закон імперії' <g/> , де сказано <g/> : “ <g/> Російська мова є державною мовою <g/> , обов'язковою в армії <g/> , фльоті і всіх урядових і публічних закладах <g/> ” ( <g/> Оагезїе 2 <g/> , 151. Текст 1906 р. <g/> ) і з програмовим гаслом російських націоналістів <g/> : “ <g/> Росія може бути великою <g/> , єдиною і неподільною лише тоді <g/> , коли вона буде зліплена одним цементом <g/> , цементом єдиної російської державної мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Националисты <g/> ” <g/> , 259 <g/> ) <g/> .