This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | у їх не розвивається <g/> . Сю прогалину заступила б | російська | Україна <g/> . У нас наукові твори на народній мові |
doc#9 | тоді вже казати <g/> , ніби перше перележить в думці з | російського | <g/> » <g/> . « <g/> Вона почуває <g/> , що се органічна мова його |
doc#9 | культурної потреби <g/> , а ми переходимо зараз на | російську | <g/> , коли заводимо поважнішу бесіду <g/> ! Так не гоже <g/> ! |
doc#9 | Україні не було ніякої іншої школи <g/> , крім | російської | <g/> , а значить українську мову поза своїм хутором |
doc#9 | з р. 1906 настала змога видавати часописи й на | російській | Україні <g/> , то довелося перенести з Галичини |
doc#9 | в цей час навіть у офіційні видання | російського | уряду для українців <g/> . </p><p> У брошурі міністерства |
doc#9 | , які до смерти налякали й обурили чорносотенні | російські | елементи4. </p><p> Але не треба думати <g/> , що |
doc#9 | літературної мови позиченнями чи кальками з | російської | мови <g/> ? Бо літературна мова не мала обмежитися на |
doc#9 | наближення української літературної мови до | російської | <g/> , як ми ще покажемо це на прикладах у V розділі <g/> . </p><p> От |
doc#9 | як прихильним <g/> , так і ворожим до України колам | російського | громадянства <g/> . Міністр народної освіти |
doc#9 | суворій цензурі <g/> »2. У славетній « <g/> Записці <g/> » | Російської | Академії наук « <g/> Об отмене стеснений |
doc#9 | заснував у Львові курси для молоді з | російської | України <g/> . 1905 р. до Галичини їздили С. |
doc#9 | шинелі побувало в Галичині під час її окупації | російським | військом і чуло на місці галичан <g/> , не говорімо |
doc#9 | інтелігенції <g/> . Уже з першими загонами | російського | війська у Львові опинився член української |
doc#9 | . Маємо на увазі вивезення з Галичини | російською | владою досить великої кількости заручників |
doc#9 | порядком відштовхування від подібности до | російської | мови <g/> . З моїх студентських років я міг би згадати |
doc#9 | Нечуя-Левицького слова <g/> , живцем перенесені з | російської | мови або трохи зукраїнізовані <g/> , рідше архаїчні |
doc#9 | , і тут він теж раз у раз змушений удаватися до | російської | мови як джерела <g/> , звідки можна надолужити те <g/> , |
doc#9 | це слова або конструкції <g/> , живцем перенесені з | російської | мови <g/> . Письменник переймає їх майже механічно <g/> , |
doc#9 | мова <g/> , а сторонні елементи здобуває тільки з | російської | мови <g/> . І коли в першому є і її сила <g/> , і її слабкість <g/> , |