Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Хоч така характеристика трохи незвична — не знаходжу подібної ні в російських “ <g/> Вопросах языкознания <g/> ” ні в західних журналах куди більш наукового і більш теоретичного характеру <g/> ; хоч вона трохи нагадує того маляра <g/> , що намалював був лева <g/> , але <g/> , що глядачі думали <g/> , що це собака <g/> , то він підписав під малюнком <g/> : “ <g/> Се лев <g/> , а не собака <g/> ” <g/> , — проте в конкретних обставинах київського видання наголовок цей означав <g/> , слід думати <g/> , відмовлення від хронікальности й популяризаторства <g/> , від стрибків у шкільну методику <g/> .
doc#72 Одначе в автографах читаємо <g/> : Симинский <g/> , Е. Патон ( <g/> російські форми <g/> ) <g/> , Фомин <g/> , Плотников ( <g/> російське “ <g/> восьмеричное <g/> ” і замість українського <g/> !
doc#72 З цього погляду <g/> , по радянській окупації 1944 р. традиційне мовне русофільство зникає не лише в наслідок офіційної політики <g/> , а й тому <g/> , що розвіюється уява про російську “ <g/> панськість <g/> ” після зустрічі з неаристократичними росіянами <g/> . </p>
doc#72 Це стривожило російську “ <g/> партію <g/> ” <g/> , вона прийшла в стан бойової готовости й кинулася на боротьбу <g/> .
doc#72 У більшості випадків перемагала російська “ <g/> партія <g/> ” <g/> .
doc#72 У шкільному плебісциті перемогла російська “ <g/> партія <g/> ” ( <g/> 313 голосували за російську мову <g/> , 114 за українську <g/> : Magocsi 226 <g/> ) <g/> .
doc#72 Тим часом на Україні хазяйнувало кілька російських “ <g/> товаришів <g/> ” без визначених офіційних посад <g/> , такі собі Стариїін <g/> , Лемков <g/> , Смірнов <g/> , Лютавін <g/> , Шпілєвой <g/> , Телешов ( <g/> перелічені в <g/> : Костюк 1960 <g/> , 131 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 9 січня 1915 р. всі українські ( <g/> так само <g/> , як єврейські <g/> ) періодичні видання припинено ( <g/> Петлюра 2. 312 <g/> ) <g/> , за винятком “ <g/> Рідного краю <g/> ” <g/> , що мусів перейти на російський “ <g/> ярижний <g/> ” правопис ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 ( <g/> селянство <g/> ) “ <g/> або зовсім неграмотний <g/> , або покалічений російською школою <g/> , не може <g/> , а то й не хоче читати української <g/> ] газети <g/> , яка пишеться мовою <g/> , виробленою невеликим гуртом інтеліґенції <g/> , хоч і на народній основі <g/> , але з масою слів <g/> , виразів не народних і чужих народові <g/> , бо він їх не чує ні в школі <g/> , ні в суді <g/> , ні в житті <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 18а <g/> ) <g/> ; у містах “ <g/> звичайний городський обиватель <g/> , який так-сяк уміє говорити селянською українською мовою <g/> , не випише нашої газети <g/> , бо він краще розуміє російську <g/> ” ( <g/> 2,18а <g/> ) <g/> .
doc#72 а 22 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив “ <g/> Кодекс законів про народню освіту в УСРР <g/> ” <g/> , в якому сказано ( <g/> § 25 <g/> ) <g/> : </p><p> Українська мова як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ <g/> ” <g/> , а 1 серпня 1923 р. ВУЦВК і Раднарком видали спільну резолюцію “ <g/> Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Собрание узаконений <g/> ” 1919 <g/> , 3 <g/> , ст <g/> .
doc#72 Відповідно до складу співробітників <g/> , всі засідання на Історично-філологічному Відділі та здебільше й усі засідання на Відділі економічно-соціяльних наук одбуваються мовою тільки українською <g/> , а на Відділі математично-природничих наук — тільки мовою російською <g/> ” ( <g/> ст <g/> .
doc#72 Головну хибу дотеперішньої роботи Хвиля вбачає в тому <g/> , що “ <g/> особливо велику шкідницьку роботу провели українські націоналісти на мовному фронті <g/> , намагаючись відірвати розвиток української мови від мови російської <g/> ” ( <g/> “ <g/> Знищити <g/> …
doc#72 Рекомендація дозволити друк українських книжок спиралася на те <g/> , що це нічим не загрожує неподільності Російської імперії в той час <g/> , як незадоволення <g/> , викликане забороною <g/> , вкупі з розквітом видавничої діяльности в Галичині може потенціяльно зродити таку небезпеку <g/> ; другим засновком записки було твердження <g/> , що української книжки потребують неосвічені або малоосвічені селяни <g/> , а українська література з природи своєї регіональна і треба <g/> , “ <g/> щоб малоруська література у всьому складі своєму залишалася російською <g/> ” <g/> , що є цілком можливе <g/> , бо “ <g/> малоруси за всією сукупністю своєї діяльности на користь російської держави і російської громадськости є вірними і випробуваними синами руського народу <g/> ” ( <g/> Тимошенко 2 <g/> , 328 <g/> ) <g/> .
doc#72 мусить добре подумати <g/> , перше налагодитись <g/> , а тоді вже казати <g/> , ніби перше переложить в думці з російського <g/> ” <g/> .
doc#31 Ну <g/> , так і ми самостійна <g/> » <g/> , з усіх культур орієнтація « <g/> у всякому разі не на російську <g/> …
doc#81 Нічого подібного я не мав у творах тих слов'янських літератур <g/> , які я найкраще знаю <g/> , — польської <g/> , російської <g/> … </p>