Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 На оперу тепер кинемо більше грошей <g/> , запрошено з Росії доброго як на Харків режисера Й. Лапицького <g/> , засновано балет <g/> , по-рабському імітаційно-клясичний <g/> , що показав мені « <g/> Лебедине озеро <g/> » й « <g/> Корсар <g/> » ( <g/> Адже ні режисер ні балет не говорять до публіки жадною мовою <g/> , а за лаштунками можна уживати й російської <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Погляд Грушевського полягав у тому <g/> , що обставини не дають змоги на таку довгу працю <g/> , що час не жде <g/> , що вчити дітей і дорослих треба негайно <g/> , — отже <g/> , доводиться скористатися з тієї термінології <g/> , яка вже є. Практично це означало <g/> , що термінологія складатиметься з елементів народних ( <g/> зафіксованих у різних словниках <g/> , зокрема у словнику Грінченка <g/> ) <g/> , з елементів <g/> , уживаних у Галичині <g/> , а також і запозичених з інших мов ( <g/> західноєвропейських і російської <g/> ) <g/> .
doc#29 Вперше <g/> , коли мені було років десять <g/> , у шкільній інсценізації байок Крилова ( <g/> школа була російська <g/> ) <g/> .
doc#55 <p> 3.3.Взорування на російській мові чи то в його позитивному застосуванні ( <g/> пишім як по-російськи <g/> ) <g/> , чи то в негативному ( <g/> пишім відмінно від російського <g/> ) в незалежній країні мусить бути цілком облишене <g/> .
doc#76 Широко відомо <g/> , гасло-тріяда Православ'я ( <g/> петербурзького зразка <g/> ) — Самодержав'я — Народність ( <g/> російська <g/> ) вийшло з-під пера Сергія Семеновича <g/> .
doc#31 Досвітнім і М. Яловим <g/> ) пише свого першого покаянного листа <g/> , де відписує тези червневого пленуму ЦК майже дослівно <g/> , зрікаючися орієнтації на Европу <g/> , теорії боротьби двох культур ( <g/> української й російської <g/> ) на Україні <g/> , спілкування з неоклясиками <g/> .
doc#81 Пізніше з мови прийшов Цебенко <g/> , а з літератури ( <g/> російської <g/> ) Роман Самарін <g/> .
doc#81 Тож вони радо хапалися за кожного <g/> , хто пропонував свої послуги <g/> , хоч ті добровільці поняття не мали про українську ( <g/> та й російську <g/> ) технічну термінологію <g/> , ба й загальне знання української мови в багатьох із них не стояло <g/> , скажім <g/> , на рівні Рильського <g/> . </p>
doc#65 покорить і подчинить <g/> ) <g/> , чужий ( <g/> мова <g/> ) і іноземний ( <g/> вино <g/> ) — заступлене нерозчленованим іноземний <g/> , урочистість і тріюмф — заступлене нерозчленованим ( <g/> і позиченим з російського <g/> ) торжество <g/> , зараз ( <g/> негайно <g/> ) і тепер — заступлене нерозчленованим зараз тощо <g/> . </p>
doc#76 Після поразки Смаль-Стоцького погляд на двоступеневий розвиток східнослов'янських мов <g/> : праслов'янська мова — давньоруська — українська ( <g/> поруч білоруської й російської <g/> ) — запанував беззаперечно <g/> , а від 1930-х років у СРСР став офіційно обов'язковою догмою <g/> .
doc#72 Як подає ЕУ ( <g/> 1,997 <g/> ) за чеського періоду в краю виходило 62 українські періодичні видання <g/> , 39 російських <g/> , 34 угорські і 13 чеських <g/> .
doc#72 По великих містах Центрально-Східної України мовою щоденного вжитку була російська <g/> , 7 <g/> , в Галичині — польська <g/> , на Буковині — німецька і/або румунська ( <g/> всупереч наведеному твердженню Лесі Українки <g/> ) <g/> , на Закарпатті — угорська <g/> .
doc#72 <p> 58 На початку 1927 р. на Україні існував 21 національний район <g/> : 9 російських <g/> , 7 німецьких <g/> , 3 болгарських <g/> , 1 польський <g/> , 1 єврейський <g/> , пляновано створити ще 6 грецьких <g/> , 3 німецькі <g/> , 2 єврейські та кілька російських <g/> .
doc#72 В інші роки кількість українських газет становить приблизно третину російських <g/> , а в кількох випадках — зокрема коли йде про наклади — падає до однієї п'ятої <g/> .
doc#72 Уяву про те <g/> , як виглядала справа <g/> , можна скласти на підставі огляду середніх шкіл ( <g/> приблизно 1924 р. <g/> ) <g/> , що його робить Gerovskij ( <g/> 1934 <g/> , 512 <g/> ) <g/> : з чотирьох гімназій у двох навчання провадили українською мовою <g/> , в жодній — російською <g/> , а в одній — мішано <g/> ; з трьох учительських семінарій дві були українські <g/> , одна російська — усе це бодай офіційно <g/> ; на ділі і українська й російська викладова мова ( <g/> залежно від освіти й здібностей учителя <g/> ) мала більш чи менш сильну домішку місцевих говірок <g/> , а то й церковнослов'янської мови <g/> .
doc#9 Він закинув своєму супротивникові хуторянську обмеженість <g/> , бажання заплямувати й відкинути все те <g/> , що не вживається на рідному хуторі <g/> , бажання тим більше необгрунтоване <g/> , що в підросійській Україні не було ніякої іншої школи <g/> , крім російської <g/> , а значить українську мову поза своїм хутором люди могли знати хіба тільки з белетристики <g/> .
doc#26 ) </p><p> У вступному розділі Шевченко міркує — кажучи термінологією сучасних мовно-літературних дискусій на Україні — про « <g/> безперспективність <g/> » української мови <g/> , іншими словами <g/> , про твердження <g/> , що українська мова повинна поступитися російській <g/> , а література цією мовою приречена на зникнення <g/> .
doc#36 До сьогодні наголос при вивченні творчости Ґе роблено на російських <g/> , а не українських зв'язках <g/> .
doc#45 У 80-ті роки завдяки Соболевському в історії й філології стала відроджуватися Погодінська теорія про російський <g/> , а не український характер Києва в домонгольську добу <g/> .
doc#72 В нас на Україні через історичні обставини культура міста — це російська культура <g/> , культура села — українська <g/> ” <g/> , з чого він робить висновок <g/> , що слід підтримувати російську <g/> , а не українську мову й культуру ( <g/> “ <g/> Коммунист <g/> ” <g/> , 4 квітня 1923 р. Цитую з <g/> : Попов 269. Див <g/> .