Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Це тема руїни родини <g/> , конфлікту між батьками й дітьми в наслідок вичерпаности традиційних засад <g/> , що їх трималися батьки <g/> , і в наслідок виховання дітей у чужонаціональному дусі — російському або польському <g/> .
doc#38 Тому що там в основі літератури лежала мертва — церковнослов'янська — мова <g/> , а тут жива — російська <g/> ?
doc#72 Уяву про те <g/> , як виглядала справа <g/> , можна скласти на підставі огляду середніх шкіл ( <g/> приблизно 1924 р. <g/> ) <g/> , що його робить Gerovskij ( <g/> 1934 <g/> , 512 <g/> ) <g/> : з чотирьох гімназій у двох навчання провадили українською мовою <g/> , в жодній — російською <g/> , а в одній — мішано <g/> ; з трьох учительських семінарій дві були українські <g/> , одна російська — усе це бодай офіційно <g/> ; на ділі і українська й російська викладова мова ( <g/> залежно від освіти й здібностей учителя <g/> ) мала більш чи менш сильну домішку місцевих говірок <g/> , а то й церковнослов'янської мови <g/> .
doc#81 Курс теорії літератури він почав словами <g/> : </p><p> — Я викладатиму Вам два курси — російської літератури і цей <g/> .
doc#0 ) Щось підказало Н. — російською <g/> .
doc#92 Він — і Трубецкой — були для мене втіленням двох шкіл <g/> , від яких я хотів числити себе як науковця — російських формалістів і празького мовознавчого гуртка <g/> .
doc#76 А з другого боку <g/> , общерусская — російська мова й культура — для Струве це не тільки мова й культура росіян <g/> ; визнати це означало б пристати на визнання її як часткової і рівновартної з іншими <g/> , на одному рівні з ними <g/> , чого Струве припустити аж ніяк не хотів <g/> , бо це був би кінець дорогої його серцю імперії <g/> .
doc#72 Лотоцький 2 <g/> , 125 <g/> , 141 <g/> , 296 <g/> ) <g/> , але відносно інтеліґенція й далі становила незначну групу <g/> ; за кількома винятками <g/> , нація <g/> , як і давніше <g/> , не мала вищої верстви <g/> ; великі міста й промислові райони лишалися — принаймні на поверхні — російськими <g/> .
doc#27 Але в Марка Вовчка поділ радше нагадує передшевченківські часи <g/> ; з її листів 13 % припадає на українські ( <g/> писані до чоловіка <g/> , Опанаса Марковича <g/> , до В. Доманицького і кілька випадкових <g/> ) <g/> , а решта — російські з кількома французькими <g/> .
doc#72 Сільська й центральна адміністрація вживали української мови <g/> , а міська дуже часто — російської <g/> .
doc#72 17 Це повністю збігалося з § З “ <g/> Основний закон імперії' <g/> , де сказано <g/> : “ <g/> Російська мова є державною мовою <g/> , обов'язковою в армії <g/> , фльоті і всіх урядових і публічних закладах <g/> ” ( <g/> Оагезїе 2 <g/> , 151. Текст 1906 р. <g/> ) і з програмовим гаслом російських націоналістів <g/> : “ <g/> Росія може бути великою <g/> , єдиною і неподільною лише тоді <g/> , коли вона буде зліплена одним цементом <g/> , цементом єдиної російської державної мови <g/> ” ( <g/> <g/> Националисты <g/> <g/> , 259 <g/> ) <g/> .
doc#6 Згадано ще “ <g/> російський роман <g/> <g/> , правдоподібно мавши на увазі Достоєвського <g/> , але конкретно названо лише Гоголя <g/> .
doc#72 У той час <g/> , як грузинська <g/> , вірменська <g/> , татарська <g/> , лотиська та інші мови <g/> , що мали статус “ <g/> инородческих <g/> <g/> , одержали від уряду деякі — хоч і дуже куці — права <g/> , українська і білоруська <g/> , що офіційно вважалися за “ <g/> наречия <g/> російської <g/> , жадних прав не одержували <g/> .
doc#10 Його праця “ <g/> Описание говора с. Патют Козелецкого уезда Чериговской губернии <g/> <g/> , ухвалена до друку 1916 р. в “ <g/> Сборник Отделения русского языка и словесности <g/> Російської Академії Наук <g/> , так і не побачила світу через те <g/> , що революційні події загальмували видання <g/> .
doc#15 179 <g/> ) </p><p> • поетична 47-48 <g/> , 50,88 <g/> , 92-95 </p><p> • побутова 68 </p><p> • польська 25 </p><p> • прозова 47 <g/> , 93-94 </p><p> • розмовна 46 <g/> , 58 <g/> , 61-62 <g/> , 94 </p><p> • розповідна 55 <g/> , 58 <g/> , 94-95 </p><p> російська 34 <g/> , 68 </p><p> п новітня 47 ° сучасна 95 ■жива 47-48,94 </p><p> • літературна 47 <g/> , 64 ( <g/> прим <g/> .
doc#53 Російський переклад Жуковського впроваджує іменник вертел <g/> : « <g/> Те же <g/> , изжарив и с вертелов снявши хребтовое мясо <g/> » <g/> .