Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Назви станцій між Петербургом і Оренбургом забудуться <g/> , але враження безвихідної відкритости ( <g/> так <g/> , саме так <g/> ) Російської імперії лишиться <g/> .
doc#72 <p> Обидві “ <g/> партії <g/> ” намагалися довести своє місцеве коріння <g/> : українська <g/> , викликаючи дух Л. Чопея <g/> , укладача “ <g/> русько-мадярського словаря <g/> ” ( <g/> 1883 <g/> ) <g/> , російська <g/> , підносячи О. Митрака <g/> , що склав російсько-угорський словник ( <g/> “ <g/> Orosz-Magyar Szölär <g/> ” <g/> , 1881 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Прямих відомостей про розповсюдження української мови в містах немає <g/> , але посередні — число українських шкіл <g/> , число українських видань — досить промовисті <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , у великих містах <g/> , особливо периферійних <g/> , що тільки вряди-годи і то недовго перебували в кордонах Української держави ( <g/> Харків <g/> , Катеринослав <g/> , Миколаїв <g/> , а зокрема Одеса й Донбас <g/> ) <g/> , російська мова нічого не втратила як засіб громадського спілкування <g/> .
doc#31 Беручи їх на тлі світовому <g/> , не можна не відзначити примхливого і вкрай еклектичного поєднання елементів марксизму <g/> , зокрема Ленінових поглядів на прийдешню ролю колоніяльних націй <g/> , з елементами шпенґлеріянства ( <g/> теорія циклічности <g/> , хоч Хвильовий як — бодай у намірі — марксист застерігає <g/> , що в протилежність Шпенґлерові він застосовує теорію тільки й виключно до мистецтва <g/> ) <g/> , російського евразійства і <g/> , нарешті <g/> , месіянізму <g/> , властивого <g/> , мабуть <g/> , усім відроджуваним націям <g/> . </p>
doc#0 Кожний з пляуенської малої групи перебрідав цей новостворений кордон самотужки <g/> , в обставинах американської байдужости ( <g/> за гаслом <g/> , сказати б <g/> , ільфо-і-петровим гаслом — Спасение утопающих — дело рук самих утопающих <g/> ) <g/> , російської готовости до людоловного стрибка <g/> . </p>
doc#72 На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14.430 <g/> , російських — до 1.504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були — 1.732 і 267 ( <g/> Скрипник 210 і далі <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 36 <g/> ] На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14430 <g/> , російських - до 1504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були 1732 і 267. [ <g/> 37 <g/> ] У всіх неукраїнських школах українську мову викладали як предмет <g/> .
doc#93 Свого часу мистецтва називалися красними ( <g/> французьке beaux arts <g/> , німецьке schöne Künste <g/> , англійське fine arts <g/> , російське изящные искусства <g/> ) <g/> .
doc#31 <p> У « <g/> Наше сьогодні <g/> » далі бринять обвинувачення проти народництва й його модернізованої форми — масовізму <g/> , але тут уже є вибрик проти « <g/> Европи <g/> » <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , російський шовінізм в особах М. Ґорького і А. Селівановського знаходить непримиренно гостру відсіч ( <g/> « <g/> брудна брехня <g/> » <g/> , « <g/> великодержавний інтернаціоналізм <g/> » <g/> ) <g/> , Але в « <g/> Одвертому листі до Володимира Коряка <g/> » поруч викриття « <g/> утилітаризму <g/> …
doc#40 під тиском держав-окупантів ця мова вийшла з ужитку <g/> , і в новіші часи канцелярська мова великою мірою творилася заново під великим впливом німецької і польської <g/> , з одного боку <g/> , російської канцелярської мови <g/> , з другого <g/> . </p>
doc#10 Мимобіжні завваги про взаємини української мови з сусідніми мовами — білоруською <g/> , російською <g/> , польською <g/> , словацькою <g/> , угорською — розкидані по багатьох працях Курило <g/> .
doc#72 <p> “ <g/> Російсько-українська мовна війна <g/> ” затягалася <g/> , успіх переходив то до одних <g/> , то до других <g/> , але загалом українська партія втрачала <g/> , російська зискувала <g/> .
doc#72 В робітничому середовищі основним засобом спілкування лишалася <g/> , як і давніше <g/> , російська мова <g/> , і можна припустити <g/> , що сільський елемент <g/> , який поповнював виробничі кадри ( <g/> не надто численний у той період <g/> ) <g/> , радше підпадав русифікації <g/> , ніж українізував кадри старих робітників <g/> . </p>
doc#52 ) Російська громадська думка <g/> , російська преса <g/> , один з головних адресатів статті <g/> , до кого можна б застосувати mutatis mutandis слова Блока ( <g/> він писав це як звертання Росії до Европи <g/> , пробую переадресувати це до Росії <g/> ) <g/> , — </p><p> Вот срок настал <g/> .
doc#81 Але два головні театри були на початку Сумської й поблизу — драматичний <g/> , звісно <g/> , російський — Синельникова і опера <g/> .
doc#62 Про її брата <g/> , людину російської культури <g/> , російського поета <g/> , ми не знайдемо згадки в Теліжиних листах <g/> .
doc#81 Олександер Іванович провадив курси історії західноєвропейських літератур <g/> , російської літератури і теорії літератури <g/> .
doc#65 Подруге <g/> , хоч по-старому підкреслюється благотворні <g/> , мовляв <g/> , російські впливи на українську мову <g/> , але більше <g/> , ніж досі <g/> , виділяється протилежні <g/> , українські впливи на мову російську <g/> .
doc#72 Українською мовою вийшло 242 назви <g/> , російською — 25.526 <g/> , польською — 1.664 <g/> , єврейською і староєврейською разом — 965 <g/> , німецькою </p><p> 19. Ігнатієнко ( <g/> 1926 <g/> , 50 <g/> ) підсумовує стан української преси після 1905 року в такій таблиці <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне число </p><p> Число видань на </p><p> Число видань на </p><p> українських періодичних </p><p> підросійській </p><p> підавстрійській </p><p> видань </p><p> Україні </p><p> Україні </p><p> 1905 </p><p> 39 </p><p> 7 </p><p> 28 </p><p> 1906 </p><p> 81 </p><p> 32 </p><p> 37 </p><p> 1907 </p><p> 51 </p><p> 11 </p><p> 34 </p><p> 1908 </p><p> 47 </p><p> 9 </p><p> 33 </p><p> 1909 </p><p> 59 </p><p> 11 </p><p> 37 </p><p> 1910 </p><p> 84 </p><p> 14 </p><p> 49 </p><p> 1911 </p><p> 104 </p><p> 16 </p><p> 59 </p><p> 1912 </p><p> 95 </p><p> 16 </p><p> 51 </p><p> 1913 </p><p> 48 </p><p> 17 </p><p> 21 </p><p> 1914 </p><p> 42 </p><p> 16 </p><p> 16 </p><p> — 920 <g/> , лотиською — 608 <g/> , естонською — 519 <g/> ,
doc#40 Інші мови використали дублетні закінчення <g/> , щоб збільшити число своїх відмінків — так зробила <g/> , наприклад <g/> , російська мова <g/> , виробивши собі два « <g/> родові <g/> » і два « <g/> місцеві <g/> » відмінки ( <g/> як це показали Н. Трубецкой <g/> , Б. Унбе- ґаун <g/> , В. Віноґрадов і ін <g/> .