Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 Російська академія наук вибрала його своїм членом-кореспондентом головне на підставі цієї праці <g/> .
doc#25 <p> У ( <g/> 1 <g/> ) Михальчук з незвичайною сумлінністю опрацював приступні йому матеріяли <g/> , — головне анкети з 61 питанням <g/> , розіслані Південно-західнім відділом Російського географічного товариства <g/> , — виявивши ту велику самодисципліну науковця <g/> , про катастрофічні наслідки браку якої він писав у ( <g/> 6 <g/> , 125 <g/> ) <g/> : “ <g/> Якось увійшло в звичку досить легко ставитися до окреслення й розв'язання навіть найістотніших ( <g/> для філології — Ю.Ш. <g/> ) питань і вживати при цьому часто засобів найвищою іноді мірою некритичних і недисциплінованих <g/> .
doc#25 Але фальшивим <g/> , щоб не сказати просто зфальшованим <g/> , був його висновок з цього <g/> , ніби мова давнього Києва була не українська <g/> , а російська типом <g/> .
doc#25 Михальчук трохи глузує з українських патріотів <g/> , що схильні вважати сучасну українську мову “ <g/> справжньою давньо-руською <g/> <g/> , але твердить <g/> , що українська мова і білоруська мова як пряме продовження мови давніх насельників своєї території <g/> , давніші від російської мови й народности <g/> , що “ <g/> склалися з деяких відгалужень цих аборигенів <g/> , що виселилися в чужі краї <g/> ” — головне фінські первісно ( <g/> 2 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#25 Вони означають <g/> , що російське о в засаді є само собі рівне і нормально виступає в цілковитій одності звука й функції <g/> .
doc#25 <p> У цю “ <g/> етимологічну фонему <g/> ” можна і треба <g/> , за Михальчуком <g/> , внести дальші ускладнення <g/> , насамперед <g/> , відрізнення о <g/> , посталого із ъ <g/> , що не має “ <g/> дивере <g/> ”нта <g/> ” ô ( <g/> пісок <g/> , сон <g/> ) <g/> , знов таки на відміну від російської мови <g/> , де о з ъ цілком збіглося з основним о ( <g/> 2 <g/> , 28 <g/> ) x. Особливо багато уваги Михальчук приділив українській “ <g/> етимологічній фонемі <g/> ” е через її велику ускладненість ( <g/> 3 <g/> , 64 <g/> ; 2 <g/> , 28 <g/> ; 4 <g/> , 346 <g/> ) <g/> ; але цього не буду тут подавати <g/> , бо це вимагало б дуже довгого історико-фонетичного коментаря <g/> . </p>
doc#25 Не позбавлений інтересу також виступ Михальчука проти Драгоманова <g/> , якому Михальчук закидав зараженість духом російської культури <g/> .
doc#25 Він заперечував „загальнопоширену думку про рясноту польонізмів <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 488 <g/> ) в українській мові <g/> , справедливо вважавши <g/> , що через те <g/> , „що польська літературна мова заснувалася на „малопольській <g/> ” говірці <g/> , найближчій до західніх говірок малоруського наріччя <g/> , і в наслідок многовікового спільного культурного життя поляків з малоросами <g/> , а також участи в польській літературі багатьох письменників малоруського походження <g/> , ця мова позичила з малоруського наріччя розмірно навіть більше елементів <g/> , ніж російська літературна мова <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 161 <g/> ) <g/> .
doc#25 Формула ускладнилася б. якби взяти відміни російського о в ненаголошених складах <g/> , але <g/> , можливо <g/> , невипадково Михальчук цих чергувань взагалі не розглядає <g/> .
doc#26 ) </p><p> У вступному розділі Шевченко міркує — кажучи термінологією сучасних мовно-літературних дискусій на Україні — про « <g/> безперспективність <g/> » української мови <g/> , іншими словами <g/> , про твердження <g/> , що українська мова повинна поступитися російській <g/> , а література цією мовою приречена на зникнення <g/> .
doc#26 ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були « <g/> революційно-демократичні <g/> » <g/> , проте демократичні — чи то пак « <g/> народні <g/> » — вони були всі три <g/> , а окремі « <g/> революційні <g/> » строфи можна вишукати навіть в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , як це cum grano salis робить Євген Сверстюк <g/> , і навіть у консервативно-боязкого Квітки є такий — на далеку мету — бунтівничий твір <g/> , як « <g/> Панна Сотниковна <g/> » ( <g/> написаний <g/> , до речі <g/> , не без суржиковости <g/> , хоч і з російською основою <g/> ) <g/> , не менше бунтівничий <g/> , ніж Шевченкова « <g/> Катерина <g/> » <g/> . </p>
doc#27 Впадає в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш писав уперемішку обома мовами <g/> , часом українською <g/> , часом російською <g/> , без видимої причини <g/> , а подеколи були це й двомовні листи <g/> , з частиною однією <g/> , а другою частиною — другою мовою <g/> .
doc#27 <p> Позичання з російської мови обґрунтовувалося у нього спеціяльного теорією <g/> , яка була в повній гармонії з його історичною концепцією <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Телемах у Спарті <g/> » <g/> , 2 <g/> ) </p><p> Навпаки <g/> , конкретна лексика <g/> , світ речей далеко менше репрезентована в Зерова – і цим він різко відрізняється і від французьких парнасців <g/> , і від російських акмеїстів <g/> , з якими його часто зближають <g/> .
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#31 Ну <g/> , так і ми самостійна <g/> » <g/> , з усіх культур орієнтація « <g/> у всякому разі не на російську <g/>
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> . </p>
doc#31 « <g/> Аероґрад <g/> » і « <g/> Мічурін <g/> » <g/> , фільми зроблені в російському кіні на чужі теми <g/> , з чужими ідеями <g/> , могли бути зроблені ким завгодно <g/> .
doc#36 Вільямові Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p><p> сплелося з російською літературою і творчістю </p><p><g/> , як <g/> , можливо <g/> , жадне інше мистецтво в Европі <g/> . </p>
doc#36 Треба жити так просто й скромно <g/> , як більшість російського народу <g/> .