Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 [ <g/> 25 <g/> ] Мов на глум <g/> , коли Скрипникові зробили докір за утиск російської мови на Україні <g/> , - явно маючи на думці становище в містах <g/> , - він відповів <g/> , що це неправда <g/> , бо « <g/> в районах <g/> , на селі <g/> » партійна і державна машина послуговуються російською мовою <g/> , якщо район чи село росій­ські <g/> .
doc#53 Сказаного досить <g/> , щоб побачити кардинальну відмінність мовного стандарту <g/> , пропагованого Потебнею <g/> : живомовна <g/> , розмовна мова <g/> , сперта на південносхідні говірки й цілком протиставлена церковнолітературній традиції українського барокко — на відміну від закорінености в цій традиції <g/> , пристосованій частково до практики російської православної церкви в випадку Шевченка <g/> .
doc#16 Вісниківство зуміло спрямувати всю енергію українства на боротьбу з ворогом головним і в суті справи єдиним <g/> ; воно розкрило і наголосило самостійність української культури і її принципово відмінний від російської культури характер <g/> .
doc#72 Як інституція Православна Церква на Україні лишалася російською згори донизу <g/> .
doc#72 Також <g/> , за його словами <g/> , “ <g/> у більшості високих шкіл виклади відбуваються російською мовою <g/> , відсоток шкіл нижчих і середніх <g/> , де викладання провадиться російською мовою <g/> , у нас значно вищий <g/> , як відсоток російської людности <g/> " ( <g/> Скрипник 50 <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Таким був мій бунт проти Романа Якобсона <g/> , що запроваджував засади µанµстеризму <g/> , що втілював російський шовінізм в американську славістику <g/> , рік 1953 <g/> , коли я демонстративно діяв проти його « <g/> порад <g/> » <g/> . </p>
doc#65 Хоч така характеристика трохи незвична — не знаходжу подібної ні в російських “ <g/> Вопросах языкознания <g/> ” ні в західних журналах куди більш наукового і більш теоретичного характеру <g/> ; хоч вона трохи нагадує того маляра <g/> , що намалював був лева <g/> , але <g/> , що глядачі думали <g/> , що це собака <g/> , то він підписав під малюнком <g/> : “ <g/> Се лев <g/> , а не собака <g/> ” <g/> , — проте в конкретних обставинах київського видання наголовок цей означав <g/> , слід думати <g/> , відмовлення від хронікальности й популяризаторства <g/> , від стрибків у шкільну методику <g/> .
doc#36 Вільямові Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p><p> сплелося з російською літературою і творчістю </p><p><g/> , як <g/> , можливо <g/> , жадне інше мистецтво в Европі <g/> . </p>
doc#9 Основними засобами його урочистого стилю є церковнослов'янізми <g/> , зокрема такі <g/> , які є спільними в російській мові <g/> , так <g/> , що мається враження <g/> , що вони прямо запозичені від російської мови <g/> , напр <g/> .
doc#72 Чимало слів живцем перенесено з російської мови <g/> , надавши їм тільки відповідної фонетичної форми <g/> , напр <g/> .
doc#81 Виглядає <g/> , що стомлений примусовою кухнею Микитенків-Корнійчуків і їм подібних <g/> , після навали російських п'єс і напівросійського « <g/> Талану <g/> » М. Старицького Крушельницький згадав традиції Курбаса і на нуту його тоді ще занедбаного <g/> , а тепер добре забутого « <g/> Золотого черева <g/> » у товаристві сталих Курбасових співробітників у музиці і в оформленні — Ю. Мейтуса й Вадима Меллера вирішив створити виставу ліричного характеру і <g/> , як це звалося в « <g/> Золотому череві <g/> » <g/> , « <g/> звукового пейзажу <g/> » <g/> , — очевидно дуже помірковано і без разючих експериментів <g/> .
doc#72 Щождо російської мови <g/> , то її слід вивчати як предмет в середній школі ( <g/> Tichy 112 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#38 Це можна застосувати до Коцюбинського або Лесі Українки <g/> , справді вільних від російських впливів ( <g/> хоч контакти із Заходом найменше йшли через Галичину <g/> , літературна бо Галичина цього часу була далеко провінційніша від них <g/> ) <g/> , але хто ж <g/> , поклавши руку на серце <g/> , зможе сказати <g/> , що російських впливів не було в творчості <g/> , скажімо <g/> , Василь- ченка <g/> , Рильського <g/> , Филиповича <g/> , того ж таки Семен- ка <g/> , — і то висловлюючися дуже приглушено <g/> ?
doc#72 На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14.430 <g/> , російських — до 1.504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були — 1.732 і 267 ( <g/> Скрипник 210 і далі <g/> ) <g/> .
doc#31 Так звана « <g/> українізація <g/> » <g/> , себто в ширшому сенсі настанова на розвиток незалежної української культури <g/> , була формально проголошена сьомим з'їздом КП ( <g/> б <g/> ) У в квітні 1923 р. <g/> , а активно почала здійснюватися від квітневого пленуму ЦК партії 1925 р. З самого початку вона заходила в гостру суперечність з централізаційною політикою Росії і з прагненнями російських і проросійських шовіністичних прошарків в українських містах <g/> .
doc#81 Думаю <g/> , що він належав до російських інтеліµентів <g/> , знеохочених пореволюційною дійсністю <g/> .