Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 веде читача <g/> . Спробуймо таке зведення зробити <g/> . </p><p> Несподівано <g/> , виринають одне по одному імена російських полководців <g/> , на морі й на суходолі <g/> . Маємо тут Суворова <g/> , Кутузова <g/> , Нахімова
doc#97 До лицарських провідників агресії й національного поневолення суміжних народів у пантеоні Автора примхливо додаються предтечі комуністичного перетворення Російської імперії <g/> , так звані « <g/> революційні демократи <g/> » <g/> , « <g/> прогресивні діячі <g/> » тощо <g/> , від Пуґачова ( <g/> до речі <g/> , добитого Суворовим <g/> ) через Чаадаева <g/> , звичайно і многоразово — Бєлінського <g/> , Добролюбова <g/> , Чернишевського <g/> , Ґерцена <g/> , Салтикова <g/> , а далі <g/> , ну <g/> , ясно <g/> , Горького <g/> , Леніна <g/> , Хрущова ( <g/> якого блюзнірчо навіть порівняно з Шевченком <g/> , мовляв <g/> , Микола І заборонив Шевченкові писати <g/> , а Брежнєв вимагав <g/> , щоб Хрущов не писав спогадів <g/> : « <g/> Нелегко было и отставленному от дел Хрущову <g/> » — 1 <g/> , 215 <g/> : — підкреслюю це і <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 — 1 <g/> , 215 <g/> : — підкреслюю це і <g/> ) <g/> . </p><p> Додаймо до цього калейдоскопу російських діячів пера <g/> , чиї імена рясно розсипано на сторінках троєкнижжя <g/> , — сам тільки Пушкін
doc#97 пише Автор <g/> . Обмежуся на небагатьох прикладах з великого їх числа <g/> . </p><p> Автор захоплений величчю російської фльоти <g/> . « <g/> У русского воєнного моряка сила необыкновенная — это доказано <g/> , при том
doc#97 про « <g/> известность на всю страну <g/> » Орсько-Халіловського металюрґійного комбінату не як відповідну республіку ( <g/> Російська Федерація <g/> ) <g/> , а як « <g/> общесоюзную <g/> » <g/> . Петербург для Автора « <g/> дорогой <g/> »
doc#97 Автор раз-у-раз наголошує на тому <g/> , що під час аральської експедиції <g/> , зокрема в Раїмі <g/> , Шевченко приятелював з російськими офіцерами <g/> , особливо Бутаковим і Поспєловим <g/> .
doc#97 По-перше <g/> , з огляду на загальну суворо ієрархізовану структуру тогочасної російської армії <g/> .
doc#97 Мойра Російської імперії <g/> , революції в цій імперії дуже часто нищила людей фізично <g/> .
doc#97 Російська імперськість у двадцятому столітті — тепер здебільша в її совєтській ( <g/> чи комуністичній <g/> ) формі <g/> , напевне <g/> , знищить ще не одного діяча <g/> , як знищила вже багатьох <g/> .
doc#97 На початку цього розділу ми бачили <g/> , що в колі Авторових ремінісценцій непомірно розрослася російська частина ( <g/> в її совєтському доборі <g/> ) і майже заглушила українську <g/> .
doc#97 З якою приємністю пригадую як контраст біографічні романи Андре Моруа <g/> , приміром <g/> , « <g/> Олімпіо <g/> , або життя Гюґо <g/> » ( <g/> NB — для автора <g/> : є і російський переклад <g/> ) <g/> .
doc#97 Що російська імперія та її царі ховаються за численними історичними персонажами в творах Шевченка <g/> , — це знав ще Драгоманов <g/> , а сьогодні знає кожний школяр ( <g/> інша справа <g/> , що в тих творах можна пробувати відкрити ще один глибший історіософічний і філософський плян <g/> .
doc#98 , а з голосу — Догадькового <g/> . </p><p> Мені було три роки <g/> , коли почався дириґований російською чорносотеніциною відьомський шабаш навколо киянина Менделя Бейліса ( <g/> процес — осінь 1913 <g/> ) <g/> , щоб
doc#98 Петербург переліплював українських аристократів і аристократів на російських дворян <g/> , а українські Грунта обсаджував чужинцями <g/> , насамперед росіянами <g/> . </p>
doc#101 Очевидно <g/> , що в Харкові я не був сторонній російській мові і культурі <g/> .
doc#101 Моя первісна школа <g/> , доуніверситетська <g/> , була переважно російська <g/> , але потім я зробив більш-менш свідомий вибір <g/> .