This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 | — двом реченням <g/> , двома реченнями <g/> , двох | реченнях | <g/> . </p><p> Семантична і синтаксична еволюція слів типу |
doc#9 | . <g/> ) <g/> ; чоловік як підмет у неозначено-особових | реченнях | ( <g/> « <g/> Не мусить чоловік вічно стирчати в хаті <g/> » — « |
doc#9 | вживання сполучника аж у часових підрядних | реченнях | із значенням кінцевої межі тривання дії |
doc#9 | Галичини шириться вживання в безособових | реченнях | займенника воно в ролі фіктивного підмета <g/> . |
doc#9 | таке воно можливе і часте в безособових | реченнях | незалежно від стилю викладу <g/> , навіть і в |
doc#9 | стилістично байдужого воно в безособових | реченнях | і можна вважати до певної міри синтаксичним |
doc#9 | ) <g/> . </p><p> 3. Вживання в гіпотактичних часових | реченнях | поруч таких сполучників <g/> , як тільки що <g/> , |
doc#10 | який і особливо котрий у релятивних підрядних | реченнях | ( <g/> 5 <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; заборона протиставного же ( <g/> типу <g/> : Я |
doc#10 | з ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , дозволивши <g/> , приміром <g/> , у безособових | реченнях | на -но <g/> , -то вживати дієслів було ( <g/> 24 <g/> , 10. <g/> . <g/> . <g/> ) <g/> , |
doc#10 | за нехарактеристичне для української мови в | реченнях | на -но <g/> , -то <g/> , але не через особливий дух |
doc#10 | ” ( <g/> 24 <g/> , 28 <g/> ) <g/> . Визнавши <g/> , що зазначені риси в | реченнях | на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , |
doc#15 | не поєднання <g/> , а розщеплення уявлень <g/> ) <g/> , що в | реченнях | типу Вогонь <g/> ! або </p><p> Злодії <g/> ! комплекс уявлень |
doc#15 | речення він уважає <g/> , що в іменних номінативних | реченнях | <g/> , як і в усіх одноелементних реченнях взагалі <g/> , " |
doc#15 | реченнях <g/> , як і в усіх одноелементних | реченнях | взагалі <g/> , " <g/> головний член [ <g/> … <g/> ] сам собою |
doc#15 | [ <g/> … <g/> ] послабленню підметовости в безособових | реченнях | <g/> " <g/> . Отже <g/> , при цікавих і корисних спостереженнях |
doc#15 | речення вже неможливо <g/> , тоді як в двоелементних | реченнях | це річ цілком здійсненна <g/> . </p><p> Як бачимо <g/> , |
doc#15 | виявляється і в тому <g/> , що в цих називних | реченнях | ми ще досить виразно сприймаємо зв'язок з |
doc#15 | в називні закладена в тих особових | реченнях | <g/> , де присудок виражений прикметником <g/> , а |
doc#15 | , що вимагає павзи <g/> ; так може бути і в довших | реченнях | <g/> , якщо слова з групи підмета і присудка " |
doc#15 | і обов'язково з самої природи речень <g/> . </p><p> Поки в цих | реченнях | не появився давальний відмінок дійової особи <g/> , |