Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Коли я тепер пробую підсумувати ці розмови <g/> , мені здається <g/> , що в усьому тому було трохи театру — таємниче освітлення <g/> , притишене плетиво не дуже виразних слів і речень <g/> , самі виклики на розмову <g/> , але без будь-яких конкретних доручень <g/> , непоява Володимира Андрійовича поза своїм мешканням <g/> , ніби він був під домашнім арештом <g/> , загальне враження таємничої конспірації без справжньої конспірації <g/> .
doc#81 Надій на видання її я <g/> , правда <g/> , не мав <g/> , адже я привіз з собою і інший рукопис готової до друку праці <g/> , викінчуваної в Харкові вже під час війни <g/> , — про генезу називного речення в українській мові <g/> .
doc#84 Він виразно доводить <g/> : мистецтво зв'язане з життям ( <g/> не зв'язано <g/> : речення на -но <g/> , -то тут не можна вжити <g/> , про це ясно написано в книжці проф <g/> .
doc#84 П. Ковальова « <g/> Безособові речення на -но <g/> , -то <g/> » <g/> , Мюнхен <g/> , 1947 <g/> , с. 15 <g/> , яку книжку конче треба перечитати перед тим <g/> , як сідати будь-що писати <g/> ) <g/> .
doc#84 ) <g/> , а треба ще щось додати <g/> : іноді слово <g/> , іноді речення <g/> .
doc#84 Мій друг-неоклясик попросив у мене поради <g/> : про що б мало говорити це речення <g/> .
doc#84 ( <g/> відчинений — за монографією про речення на -но <g/> , -то <g/> ) <g/> .
doc#88 Виявилося <g/> , що в межах офіційно затвердженого <g/> , згідно з вимогами <g/> , набору речень існують нюанси <g/> , які неможливо визначити <g/> , але які виразно свідчать про чесність або нечесність професора <g/> , його індивідуальність або відсутність індивідуальности <g/> , пристосуванство <g/> .
doc#88 Цього року вистачить цитати зі Сталіна і трьох речень проти « <g/> буржуазних націоналістів <g/> » <g/> .
doc#92 Коли 1951 року Інститут мовознавства видав двотомовий колективний « <g/> Курс сучасної української літературної мови <g/> » <g/> , там уміщено без усяких змін мій розділ про просте речення <g/> , що його я ще перед війною передав Булаховському <g/> .
doc#94 , </p><p> Усе відкрите в нас тюремним ключарям <g/> : </p><p> Не нам <g/> , обідраним невільникам <g/> , казати Речення гордеє <g/> : « <g/> Мій дім — мій храм <g/> ! » </p><p> Отже і тут — хата
doc#97 Що можна сказати в одному реченні <g/> , розтягається в Гомера на сотні рядків <g/> .
doc#97 Що можна сказати словом чи реченням <g/> , говориться трьома <g/> .