Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#3 Як правило <g/> , мапи показують <g/> , що розвиток і ширєння конструкцій типу двоє речень зв'язані з занепадом двоїни <g/> .
doc#3 В узагальненні західна межа постання конструкцій типу двоє речень пробігає вздовж лінії Коростень ( <g/> на схід від <g/> ) — Хвастів — Умань <g/> .
doc#3 Несподівано з'являється поцінувальне кінцеве речення явно прогібітивного характеру <g/> : « <g/> Збірні числівники <g/> …
doc#3 Відомо <g/> , ідо в цьому виданні редактор дописував речення поскриптивного характеру <g/> , навіть якщо це суперечило поглядам автора <g/> .
doc#3 У принципі <g/> , навіть якщо твердження про невластивість конструкцій типу двоє речень слушне <g/> , роля науковця поставити обговорювану конструкцію в еволюційний ряд і з'ясувати <g/> , чи заборона даних конструкцій умотивована і чи вона сприяє розвитку мови <g/> .
doc#6 Це назви дескриптивні <g/> , в формі називних речень <g/> .
doc#6 З другого боку <g/> , коли маляр схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє бур'ян у церкві <g/> ” <g/> , “ <g/> Переслідувані тетеручкою-матір'ю <g/> ” <g/> .
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#7 « <g/> Мов на травах це все <g/> , що ми несли <g/> » — безперечно підрядні речення <g/> .
doc#7 « <g/> Так нездогадно <g/> » — безперечно частина головного речення <g/> .
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Бездієслівні речення нормальні в певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 Бездієслівні речення нормальні в певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> .
doc#7 Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> .