Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Такі процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду речення <g/> " ( <g/> la dislocation des membres de phrase <g/> ) <g/> , якому присвятив багато уваги в своєму курсі стилістики Ш. Баллі і яке він зв'язує <g/> , очевидно слушно <g/> , з син- таксою розмовної мови <g/> .
doc#15 Але цією властивістю не володіють ті речення <g/> , які Пєшковський зве " <g/> називними номінативними реченнями <g/> " ( <g/> заголовки книжок <g/> , крамничні вивіски <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> І тут ми доходимо ще до одного дуже важливого висновку і спостереження <g/> : зв'язуватися з іншими реченнями <g/> , що мають особове дієслово <g/> , можуть називні речення в тому значенні цього слова <g/> , яке відповідає термінові Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні речення <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне речення <g/> " <g/> .
doc#15 <p> " <g/> Вплив такої будови [ <g/> действие такого построения <g/> ] полягає в тому <g/> , що воно зосереджує увагу на першому називному <g/> , висуваючи його з ряду інших членів речення <g/> " - писав Потебня <g/> .
doc#15 Такий арґумент викликає особливе здивовання <g/> , коли він виходить </p><p> з старої логіко-формалістичної теорії " <g/> скорочених підрядних речень <g/> " <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> І тут ми доходимо ще до одного дуже важливого висновку і спостереження <g/> : зв'язуватися з іншими реченнями <g/> , що мають особове дієслово <g/> , можуть називні речення в тому значенні цього слова <g/> , яке відповідає термінові Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні речення <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне речення <g/> " <g/> .
doc#15 Булаховський і в своєму « <g/> Курсе русского литературного языка <g/> » <g/> , вживаючи відповідно і терміна " <g/> називні слова і словосполуки <g/> " і висловлюючи свою незгоду з терміном Пєшковського " <g/> номінативні речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 ] послабленню підметовости в безособових реченнях <g/> " <g/> .
doc#15 Далі згадується ранній Чехов <g/> , при чому констатується <g/> , " <g/> що Чехов <g/> , одним з перших у прозі <g/> , впроваджує називне речення до складу складного речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 " <g/> Окремо взяте слово стіл своєю семантикою відмінне від слова столик <g/> , але не дає уявлення <g/> , про який саме стіл іде мова <g/> , і в якому стані він є. Останнє досягається словосполукою і реченням <g/> " <g/> .
doc#15 <p> БУЛАХОВСЬКИЙ Л. </p><p> До поняття " <g/> речення <g/> " // Науковий збірник Харківської науково- дослідчої катедри історії української культури <g/> .
doc#15 Пєшковський доводить <g/> , що це речення тим <g/> , що можливі випадки <g/> , коли на їх місці бувають дієслівні речення " <g/> Бедность - не порок <g/> " <g/> , " <g/> Свои люди - сочтемся <g/> " <g/> , " <g/> Здесь бреют и кровь отпускают <g/> " і т. д. <g/> .
doc#15 Сперечання в цьому питанні <g/> , до яких нам доведеться звернутися надалі <g/> , власне <g/> , не були розв'язані теоретично <g/> : але на практиці термін " <g/> називне речення <g/> " закріпився і <g/> , пропагований шкільними підручниками <g/> , міцно ввійшов в ужиток <g/> . </p>
doc#15 Так <g/> , у реченні " <g/> Йому трохи соромно стало за Ферапонта <g/> " ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ] не звична заміна соромно формою сором <g/> , хоча при зв'язці було <g/> , приміром <g/> , обидві ці форми цілком можливі <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> « <g/> Чернець <g/> » <g/> ) </p><p> Хоч треба сказати <g/> , що і тут самостійність називних речень <g/> , реченньовий їх характер <g/> , підкреслені тим <g/> , що в ряд їх вставлено двоелементне речення " <g/> кайдани брязкають <g/> " <g/> . </p>
doc#15 Зубатий був активним противником обмеження речень на дієслівних конструкціях і писав <g/> : " <g/> Я сподіваюся дожити ще до часу [ <g/> es noch zu erleben <g/> ] <g/> , коли мовознавство поділятиме речення з формального погляду на 1 <g/> ] вигукові <g/> , 2 <g/> ) номінальні <g/> , 3 <g/> ) дієслівні <g/> " <g/> , підкреслюючи там же <g/> , що номінальні речення " <g/> найрізноманітніших видів [ <g/> …
doc#10 Останнє вона визнає за нехарактеристичне для української мови в реченнях на -но <g/> , -то <g/> , але не через особливий дух української мови <g/> , а через активний <g/> , а не пасивний <g/> , на її думку <g/> , характер цього типу речень ( <g/> 24 <g/> , 23 <g/> ) <g/> .