Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 й підрядного речення <g/> , а також між підрядними реченнями ( <g/> але див УІІІ Б 17 <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : „Я бачив <g/> , як вітер
doc#40 складні речення <g/> , де слово <g/> , що зв'язує підрядне речення з головним <g/> , себто виконує функцію сполучника <g/> ,
doc#15 конструкцій певного типу <g/> , в тому й називних речень <g/> : </p><p> Проте <g/> , важливо зауважити <g/> , що всі ці явища
doc#12 як—так і <g/> , так—як і <g/> ) <g/> , що зв'язує однорядні члени речення <g/> , напр <g/> . <g/> : „Як пан був не з таких <g/> , так і о. Гервасій“
doc#40 » ( <g/> або вкрилося <g/> , вкрите — це вже були б особові речення <g/> ) <g/> . </p><p> У безособово-пасивних реченнях головний
doc#40 інтонацією предикативности і від еліптичних речень <g/> . Проте тепер уживання риски в ролі «
doc#15 <p> Назва вивіски <g/> , поставлена в контекст називних речень <g/> , відриваючися від свого предмета <g/> , в міру цього
doc#40 ) сполучник і не можна переставити ні на початок речення <g/> , ні в кінець <g/> , ні взагалі на будь-яке інше 1місце
doc#40 здебільшого іменники <g/> , впроваджувані в речення прийменниками крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , замість <g/> , —
doc#40 характеристично <g/> , що <g/> , перетворивши підрядне речення на головне <g/> , а головне на підрядне <g/> , дістаємо
doc#40 її наслідок <g/> . Сполучне слово цих підрядних речень що заступає собою не якийнебудь член головного
doc#40 Мирн <g/> . <g/> ) <g/> . Проте <g/> , питальні займенники в окличних реченнях взагалі мають переважно афективно-підсильне
doc#3 панівної перед тим конструкції типу два речення ширяться конструкції типу двоє речень <g/> .
doc#40 , в тому <g/> , щоб не просто засвоїти назви частин речення і типів речень <g/> , щоб навчитися робити
doc#9 сполучника бо між однорядними членами речення <g/> , що <g/> , власне <g/> , почало ширитися найостаннішими
doc#15 з поданих прикладів <g/> , поняття називного речення <g/> , то довелося б сказати <g/> , що генезу останнього
doc#40 вити <g/> » ( <g/> Кв <g/> . <g/> ) <g/> . Коли ж сполучник з'єднує сурядні речення <g/> , то до загального значення розділовости
doc#15 зворот і означальне підрядне речення однакові <g/> . Не можна не згадати тут цілком слушну
doc#15 , що вагаються між неповними і називними реченнями <g/> , можуть особливо допомогти при
doc#15 запропонований Булаховським поділ називних речень на типи з іменниками пред- метовости ( <g/> речовими