This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 | й підрядного речення <g/> , а також між підрядними | реченнями | ( <g/> але див УІІІ Б 17 <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : „Я бачив <g/> , як вітер |
doc#40 | складні речення <g/> , де слово <g/> , що зв'язує підрядне | речення | з головним <g/> , себто виконує функцію сполучника <g/> , |
doc#15 | конструкцій певного типу <g/> , в тому й називних | речень | <g/> : </p><p> Проте <g/> , важливо зауважити <g/> , що всі ці явища |
doc#12 | як—так і <g/> , так—як і <g/> ) <g/> , що зв'язує однорядні члени | речення | <g/> , напр <g/> . <g/> : „Як пан був не з таких <g/> , так і о. Гервасій“ |
doc#40 | » ( <g/> або вкрилося <g/> , вкрите — це вже були б особові | речення | <g/> ) <g/> . </p><p> У безособово-пасивних реченнях головний |
doc#40 | інтонацією предикативности і від еліптичних | речень | <g/> . Проте тепер уживання риски в ролі « |
doc#15 | <p> Назва вивіски <g/> , поставлена в контекст називних | речень | <g/> , відриваючися від свого предмета <g/> , в міру цього |
doc#40 | ) сполучник і не можна переставити ні на початок | речення | <g/> , ні в кінець <g/> , ні взагалі на будь-яке інше 1місце |
doc#40 | здебільшого іменники <g/> , впроваджувані в | речення | прийменниками крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , замість <g/> , — |
doc#40 | характеристично <g/> , що <g/> , перетворивши підрядне | речення | на головне <g/> , а головне на підрядне <g/> , дістаємо |
doc#40 | її наслідок <g/> . Сполучне слово цих підрядних | речень | що заступає собою не якийнебудь член головного |
doc#40 | Мирн <g/> . <g/> ) <g/> . Проте <g/> , питальні займенники в окличних | реченнях | взагалі мають переважно афективно-підсильне |
doc#3 | панівної перед тим конструкції типу два | речення | ширяться конструкції типу двоє речень <g/> . |
doc#40 | , в тому <g/> , щоб не просто засвоїти назви частин | речення | і типів речень <g/> , щоб навчитися робити |
doc#9 | сполучника бо між однорядними членами | речення | <g/> , що <g/> , власне <g/> , почало ширитися найостаннішими |
doc#15 | з поданих прикладів <g/> , поняття називного | речення | <g/> , то довелося б сказати <g/> , що генезу останнього |
doc#40 | вити <g/> » ( <g/> Кв <g/> . <g/> ) <g/> . Коли ж сполучник з'єднує сурядні | речення | <g/> , то до загального значення розділовости |
doc#15 | зворот і означальне підрядне | речення | однакові <g/> . Не можна не згадати тут цілком слушну |
doc#15 | , що вагаються між неповними і називними | реченнями | <g/> , можуть особливо допомогти при |
doc#15 | запропонований Булаховським поділ називних | речень | на типи з іменниками пред- метовости ( <g/> речовими |