This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | , не відокремлюються в вимові <g/> . Наприклад <g/> , | речення | « <g/> Ми відійшли в глибінь віків <g/> » ( <g/> Клен <g/> ) <g/> , записане |
doc#40 | там пахне <g/> … » ( <g/> Дудко <g/> ) <g/> . Формально розглядаючи <g/> , | речення | починаються тут різно <g/> : то присудком <g/> , то |
doc#40 | , а речення 11-22 — Воликові <g/> , але <g/> , скажімо <g/> , | речення | 5-7 з таким же правом можна вважати за авторові <g/> , |
doc#40 | тлумачення <g/> . </p><p> В асиндетоні <g/> , як уже сказано <g/> , | речення | в'яжуться інтонацією <g/> . Тож природно <g/> , що |
doc#15 | називних речень з дієслівними в одне складне <g/> , | речення | <g/> . Такі сполуки можуть мати гіпотактичний |
doc#15 | додати зв'язку byti <g/> " <g/> . Відповідно до цього <g/> , | речення | Орел для Травнічка означає орел летить або це є |
doc#15 | один доказ на користь того <g/> , що називні речення - | речення | <g/> , а не просто слова чи словосполуки <g/> ) <g/> . Отже <g/> , |
doc#15 | висновку <g/> : взагалі такі словосполуки - | речення | <g/> , але в індоєвропейських мовах <g/> , де ознака |
doc#15 | того <g/> , що називні слова і словосполуки - | речення | <g/> , Булаховський не заперечує однак того <g/> , що |
doc#40 | гарно <g/> , так смачно світом дрімається <g/> » ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> . | Речення | такого типу окреслюють стани і настрої особи <g/> , |
doc#40 | не випливає <g/> , що він може бути зовсім довільний <g/> . | Речення | типу « <g/> Еней од рани шкандибає в крові із строю в |
doc#40 | характеристики яких тепер переходимо ( <g/> т. зв <g/> . | речення | на -но <g/> , -то і безособово-пасивні речення <g/> ) |
doc#40 | — для наукової <g/> , публіцистичної мови <g/> . </p><p> | Речення | <g/> , зв'язані між собою в одну цілість засобами |
doc#56 | , яра <g/> » <g/> , — але роля прикметника — мінімальна <g/> . | Речення | розмовно- « <g/> неорганізоване <g/> » ( <g/> як « |
doc#40 | , незалежности від будь-якої особи <g/> . | Речення | цього типу французький лінґвіст Ж. Вандрієс |
doc#40 | людської дії як головне <g/> , центральне в реченні <g/> . | Речення | цього типу більше поширені на заході |
doc#40 | речення мова буде далі <g/> . </p><p> § 14. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ <g/> . | РЕЧЕННЯ | </p><p> Усяке поєднання слів <g/> , пов'язаних між собою |
doc#15 | функції <g/> . Зовсім інша річ у нашому тексті <g/> . | Речення | <g/> , приміром <g/> , ніч край вікна або в пітьмі ефірній |
doc#40 | , напр <g/> . « <g/> Люду назбиралось звідусіль <g/> » ( <g/> Укр <g/> . | Речення | це можна виводити з « <g/> Багато люду назбиралось |
doc#40 | <p> A. Rosetti <g/> . Le mot <g/> . Копенгаґа-Букарешт <g/> , 1943. </p><p> | РЕЧЕННЯ | </p><p> ( <g/> СИНТАКСА <g/> ) </p><p> ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ </p><p> § 13. ЧЛЕН РЕЧЕННЯ </p> |