Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 на гостя <g/> . </p><p> Керівне слово ( <g/> в поданому реченні веде <g/> ) може мати ще й інші керування ( <g/> напр <g/> . <g/> ,
doc#15 речень <g/> . </p><p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо
doc#15 наперед визначається тим <g/> , що він не припускає речення без verbum finitum <g/> . Очевидно <g/> , і називні
doc#15 в тому дуже важливому факті <g/> , що називні речення розмірно легко заходять з " <g/> справжніми <g/> " (
doc#40 пjесництву с ньиховом теориjом <g/> . 1880. </p><p> СЛОВО В РЕЧЕННІ </p><p> ( <g/> ЧАСТИНИ МОВИ <g/> ) </p><p> ІМЕННИК </p><p> § 33. ВЛАСТИВОСТІ
doc#40 граматично залежить від першого <g/> . Тому одне речення ( <g/> у нашому прикладі — перше <g/> ) називається
doc#15 уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного речення <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж
doc#40 . </p><p> Керування — це такий зв'язок двох членів речення <g/> , при якому пояснювальний член речення стоїть у
doc#40 вирівнювання за іншими типами складних речень <g/> , і в ролі відповідника і в допустових реченнях
doc#40 , як ми його читаємо в словнику <g/> , з тим же словом у реченні « <g/> Вітер виє <g/> » ( <g/> Фр <g/> . <g/> ) <g/> . Слово вітер має своє цілком
doc#40 зв'язку з морфологічно-безформними членами речення <g/> . За цю форму править середній рід <g/> , а в тих часах <g/> ,
doc#15 типу <g/> : Заєць <g/> ! <g/> , Сніг <g/> ! Ріс відносить до неповних речень <g/> , поскільки в їх основі лежить упізнавання (
doc#40 ; але може бути і неповне узгодження <g/> . Напр <g/> . <g/> , у реченні « <g/> Наше подружжя вийде на диво гармонійним <g/> » (
doc#6 схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє
doc#15 до певного предмета <g/> , - себто в суті про називне речення <g/> . І тому його аналіза двоелементности слова - це
doc#15 їх <g/> . Накопичення ізольованих називних речень - риса пізніша і <g/> , мабуть <g/> , справді розвинена в
doc#15 . Правда <g/> , з властивостей цього відрізка речення були багаті не випливає того <g/> , що дальше
doc#40 паралельний перебіг двох дій <g/> . У цих реченнях як правило обов'язково вживається
doc#40 » ( <g/> Нар <g/> . п. <g/> ) <g/> . Присудковими вважають ті підрядні речення <g/> , які розкривають значення займенника (
doc#40 , на який переходить дія <g/> . Дійова особа в цих реченнях або не подається зовсім <g/> , або буває висловлена