This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | на гостя <g/> . </p><p> Керівне слово ( <g/> в поданому | реченні | веде <g/> ) може мати ще й інші керування ( <g/> напр <g/> . <g/> , |
doc#15 | речень <g/> . </p><p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних | речень | як особливої категорії відбулося на особливо |
doc#15 | наперед визначається тим <g/> , що він не припускає | речення | без verbum finitum <g/> . Очевидно <g/> , і називні |
doc#15 | в тому дуже важливому факті <g/> , що називні | речення | розмірно легко заходять з " <g/> справжніми <g/> " ( |
doc#40 | пjесництву с ньиховом теориjом <g/> . 1880. </p><p> СЛОВО В | РЕЧЕННІ | </p><p> ( <g/> ЧАСТИНИ МОВИ <g/> ) </p><p> ІМЕННИК </p><p> § 33. ВЛАСТИВОСТІ |
doc#40 | граматично залежить від першого <g/> . Тому одне | речення | ( <g/> у нашому прикладі — перше <g/> ) називається |
doc#15 | уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного | речення | <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж |
doc#40 | . </p><p> Керування — це такий зв'язок двох членів | речення | <g/> , при якому пояснювальний член речення стоїть у |
doc#40 | вирівнювання за іншими типами складних | речень | <g/> , і в ролі відповідника і в допустових реченнях |
doc#40 | , як ми його читаємо в словнику <g/> , з тим же словом у | реченні | « <g/> Вітер виє <g/> » ( <g/> Фр <g/> . <g/> ) <g/> . Слово вітер має своє цілком |
doc#40 | зв'язку з морфологічно-безформними членами | речення | <g/> . За цю форму править середній рід <g/> , а в тих часах <g/> , |
doc#15 | типу <g/> : Заєць <g/> ! <g/> , Сніг <g/> ! Ріс відносить до неповних | речень | <g/> , поскільки в їх основі лежить упізнавання ( |
doc#40 | ; але може бути і неповне узгодження <g/> . Напр <g/> . <g/> , у | реченні | « <g/> Наше подружжя вийде на диво гармонійним <g/> » ( |
doc#6 | схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в | речення | з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє |
doc#15 | до певного предмета <g/> , - себто в суті про називне | речення | <g/> . І тому його аналіза двоелементности слова - це |
doc#15 | їх <g/> . Накопичення ізольованих називних | речень | - риса пізніша і <g/> , мабуть <g/> , справді розвинена в |
doc#15 | . Правда <g/> , з властивостей цього відрізка | речення | були багаті не випливає того <g/> , що дальше |
doc#40 | паралельний перебіг двох дій <g/> . У цих | реченнях | як правило обов'язково вживається |
doc#40 | » ( <g/> Нар <g/> . п. <g/> ) <g/> . Присудковими вважають ті підрядні | речення | <g/> , які розкривають значення займенника ( |
doc#40 | , на який переходить дія <g/> . Дійова особа в цих | реченнях | або не подається зовсім <g/> , або буває висловлена |