This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | що в книзі Ґебауера - Ертля показано <g/> , що називні | речення | в широкому розумінні слова можуть мати не |
doc#15 | взагалі <g/> . </p><p> Після цього нас не здивує <g/> , що називні | речення | фактично не розглядаються і в досить докладних |
doc#15 | - проф <g/> . Євген Тимченко - не знає називних | речень | як категорії <g/> . Натяк на них знаходимо тільки в |
doc#15 | " <g/> ) <g/> , і з цього погляду він виключає з категорії | речень | дійсно одноелементні сполуки <g/> , куди він |
doc#15 | речень і до умовного обмеження терміну | речення | на ті словосполучення <g/> , де формально виражені |
doc#15 | " <g/> . З-поміж загальної категорії номінальних | речень | Зубатий вирізняв спеціяльно речення називні ( |
doc#15 | від них <g/> . Якщо Зубатий уважав <g/> , що називним | реченням | ми просто висловлюємо постале в нашій |
doc#15 | Вирішує для Травнічка морфологічний вираз | речення | <g/> , а не його посутня одно- чи двоелементність <g/> . |
doc#15 | Травнічек під спільною назвою номінальних | речень | <g/> ? Коли він одним заходом каже про занепад |
doc#15 | бездієслівного і беззв'язочного | речення | <g/> , дослідники виявили певну сліпоту до фактів |
doc#15 | ) і являється формальною відмінністю називних | речень | <g/> , - неможливість у них залежної обставини або |
doc#15 | і т. п. <g/> . Щодо генези іменних номінативних | речень | <g/> , то Шахматов відмовляється розв'язувати це |
doc#15 | одночасно <g/> , що " <g/> в сучасній народній мові такі | речення | надзвичайно численні <g/> , причому <g/> , одначе <g/> , |
doc#15 | про присудковість <g/> , а в розділі про називні | речення | фактично опущені <g/> . В наслідок цього <g/> , з двох |
doc#15 | вважати <g/> , що головний член номінативного | речення | відповідає сполученню підмета з присудком <g/> . |
doc#15 | , цілком незалежно від них розглядом називних | речень | зайнявся Й. Ріс у своїй книзі про речення <g/> . |
doc#15 | речень зайнявся Й. Ріс у своїй книзі про | речення | <g/> . Кладучи в основу визначення речення його |
doc#15 | може і мовець вкласти в це слово зміст | речення | <g/> . Якщо <g/> , пише він <g/> , випадково ( <g/> ! <g/> ) мовець |
doc#15 | ( <g/> ! <g/> ) мовець виголошує це слово з значенням | речення | <g/> , то саме розраховуючи на те <g/> , що слухач |
doc#15 | типу <g/> : Заєць <g/> ! <g/> , Сніг <g/> ! Ріс відносить до неповних | речень | <g/> , поскільки в їх основі лежить упізнавання ( |