Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 звичайно ролю граматично-незалежного члена речення <g/> , себто підмета в двоелементному реченні і
doc#40 путь | і вітер нам сіяв смерть <g/> ? » ( <g/> Вл <g/> . <g/> ) <g/> . Підрядні речення завжди відокремлені від головного комами <g/> ;
doc#15 до іґнорування тих випадків <g/> , коли називні речення <g/> , або <g/> , якщо можна так сказати <g/> , майбутні називні
doc#40 власне <g/> , тримався на віддалі <g/> , себто до тих <g/> , хто в реченні названий займенником їх <g/> . </p><p> Поза тим
doc#40 » ( <g/> Щог <g/> . <g/> ) слово що не тільки зв'язує підрядне речення з головним ( <g/> де йому відповідає відповідник з
doc#15 все таки не приходить до встановлення називних речень як категорії <g/> . Відмінність поглядів Шобера від
doc#15 він перетвориться на атрибут <g/> , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і
doc#40 ВЛАСТИВОСТІ ДІЄПРИКМЕТНИКА <g/> . </p><p> ДІЄПРИКМЕТНИК У РЕЧЕННІ </p><p> Дієприкметник — це прикметник <g/> , виведений від
doc#40 значення інфінітивних безособових речень такі <g/> : </p><p> а <g/> ) вияв волі <g/> , бажання <g/> , наказу <g/> : « <g/> Сідлать
doc#40 розпорядження« <g/> , другу — становить собою речення « <g/> сказала Мар'яна« <g/> . Ці двоє речень зв'язані між
doc#15 називні - теж речення <g/> ) <g/> ; могли називні речення виникати і безпосередньо - або за зразком
doc#40 ніч <g/> » ( <g/> Баж <g/> . <g/> ) <g/> , — себто існувала <g/> , стояла <g/> . Але в реченні « <g/> Прикмети були погані <g/> » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) лексичне
doc#15 Були <g/> , очевидно <g/> , й інші шляхи постання називних речень <g/> , і їх треба намітити в дальшому викладі - бодай
doc#15 умовно назвати субстантивною конструкцією речення <g/> , що Вундт називав іменними виразами (
doc#40 менш виразно є елемент протиставлення решті речення <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Зараз же вся громада <g/> , крім жінок та
doc#15 стане заперечувати <g/> , що тут міститься речення <g/> , бо значення наших слів майже цілком
doc#15 . </p><p> Спеціяльно підкреслив включення називних речень у складні ( <g/> складнопідрядні <g/> ) А. Єфремов у своїй
doc#40 речення стосуються до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин допусту (
doc#15 наявности формально вираженого присудка - на речення і сповіщення ( <g/> oznajmienie <g/> ) <g/> . </p><p> Сповіщення <g/> , які
doc#15 про " <g/> буттєвий <g/> " характер номінативних речень подані відірвано <g/> , в загальному розділі про