Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) <g/> ; він може стояти в середині підрядного речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Майже зовсім уже неможлива в сучасній літературній мові така будова речення <g/> , коли займенник настільки зберігав свою первісну займенникову природу <g/> , що при ньому повторювалося те слово головного речення <g/> , до якого він стосується <g/> , напр <g/> .
doc#15 Перльмуттер робить цілком правильне спостереження <g/> , що називні речення на протязі цього періоду поступово поширюються <g/> , вживання їх стає частішим <g/> , кількість називних речень <g/> , поставлених у літературному тексті поруч <g/> , більшою <g/> .
doc#40 <p> Та далеко частіше частки <g/> , хоч і стосуються до одного слова в реченні <g/> , не прикріплені до нього <g/> , а зберігають більшу чи меншу здатність відриватися від цього слова і навіть пересуватися по реченні <g/> .
doc#40 : неозначено-особове речення « <g/> Через три дні їх справді випустили« <g/> ; особове речення пасивної будови « <g/> Через три дні вони справді були випущені« <g/> ; особове речення активної будови « <g/> Через три дні вони справді вийшли з-під арешту« <g/> .
doc#15 Називні речення тут органічно включені не стільки в загальну розповідь <g/> , а і в конкретне розповідне безсполучникове складне речення <g/> .
doc#15 <p> Загальне твердження про поступове поширення називних речень в літературі ХІХ-ХХ сторіччя ледве чи доцільно зв'язувати з називними відмінками вивісок і заголовків <g/> .
doc#40 Між сурядними реченнями рідко обходиться без павзи <g/> , хіба коли двоє речень дуже щільно пов'язані між собою значенням і недовгі <g/> .
doc#15 Книжка Ґебауера - Ертля подає в розділі про одночленне речення чимало прикладів називних речень <g/> , розподіляючи їх <g/> , як і взагалі речення <g/> , за функцією на розповідні <g/> , окличні <g/> , наказові й питальні <g/> .
doc#40 <p> § 25. ТИПИ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ </p><p> Підрядні речення з трудом піддаються вичерпній клясифікації <g/> , поперше <g/> , тому що вони різноманітні <g/> , подруге <g/> , тому що <g/> , як ми бачили <g/> , гіпотактичне складне речення не становить собою чогось застиглого <g/> , а перебуває в розвитку <g/> .
doc#40 підметові й присудкові речення <g/> , обслуговувані тими самими сполучниками й сполучними словами <g/> , що речення об'єктні й атрибутивні <g/> .
doc#40 Зокрема в сучасній мові усталилося вживання називного речення як першого члена складносурядного речення <g/> , де називне речення <g/> , зв'язане з другим ( <g/> будь-якої будови <g/> ) сполучником і <g/> , показує час або дію <g/> , після яких надходить або має надійти те <g/> , про що говориться в другому реченні <g/> , напр <g/> .
doc#15 Прийнявши такий погляд <g/> , Порціґ доходить дуже парадоксального висновку <g/> : взагалі такі словосполуки - речення <g/> , але в індоєвропейських мовах <g/> , де ознака всякого речення - предикативність <g/> , за речення вважати їх не можна <g/> .
doc#40 <p> * <g/> ) Вислови Більш нічого або Нічого — еліптичні і походять з заперечних речень типу Більш нічого не було <g/> , Нічого ж станеться <g/> .
doc#40 Вставні слова характеризуються тим <g/> , що вони не прилягають ні до дієслова <g/> , ні до прикметника <g/> , ні до будь-якого іншого слова <g/> , як це робить прислівник <g/> , бо вони взагалі граматично не зв'язані з реченням <g/> , стосуючися до речення як цілости <g/> , а не до того чи того окремого члена речення <g/> .
doc#40 Копенгаґа-Букарешт <g/> , 1943. </p><p> РЕЧЕННЯ </p><p> ( <g/> СИНТАКСА <g/> ) </p><p> ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ </p><p> § 13. ЧЛЕН РЕЧЕННЯ </p><p> Найменша синтаксична одиниця мови — це так званий член речення <g/> .
doc#40 В таких випадках <g/> , власне <g/> , можна навіть говорити про два асиндетони <g/> : перший відтинок власне прямої мови разом з першим реченням авторського пояснення творить асиндетон з протиставно-зіставною інтонацією <g/> , друге речення авторського пояснення разом з другим відтинком власне прямої мови творить асиндетон з умотивовною інтонацією <g/> . </p>
doc#40 <p> § 25. ТИПИ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ </p><p> Підрядні речення з трудом піддаються вичерпній клясифікації <g/> , поперше <g/> , тому що вони різноманітні <g/> , подруге <g/> , тому що <g/> , як ми бачили <g/> , гіпотактичне складне речення не становить собою чогось застиглого <g/> , а перебуває в розвитку <g/> .
doc#15 <p> Проте показовіші <g/> , як уже сказано <g/> , випадки поєднання називних речень з дієслівними в одне складне <g/> , речення <g/> .
doc#15 Це або уламки речень <g/> , або не пов'язані граматично з основним кістяком речення частини його <g/> .