This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | ( <g/> Панч <g/> . <g/> ) <g/> ; він може стояти в середині підрядного | речення | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Твоє чи не твоє це діло <g/> , ти сам збагнути |
doc#40 | в сучасній літературній мові така будова | речення | <g/> , коли займенник настільки зберігав свою |
doc#15 | вживання їх стає частішим <g/> , кількість називних | речень | <g/> , поставлених у літературному тексті поруч <g/> , |
doc#40 | частки <g/> , хоч і стосуються до одного слова в | реченні | <g/> , не прикріплені до нього <g/> , а зберігають більшу |
doc#40 | інші конструкції <g/> , напр <g/> . <g/> : неозначено-особове | речення | « <g/> Через три дні їх справді випустили« <g/> ; особове |
doc#15 | розповідне безсполучникове складне | речення | <g/> . Воно функціонує на однакових правах з |
doc#15 | твердження про поступове поширення називних | речень | в літературі ХІХ-ХХ сторіччя ледве чи доцільно |
doc#40 | траві й квітках росинка <g/> » ( <g/> Щог <g/> . <g/> ) <g/> . Між сурядними | реченнями | рідко обходиться без павзи <g/> , хіба коли двоє |
doc#15 | називних речень <g/> , розподіляючи їх <g/> , як і взагалі | речення | <g/> , за функцією на розповідні <g/> , окличні <g/> , наказові |
doc#40 | значенні <g/> . </p><p> § 25. ТИПИ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ </p><p> Підрядні | речення | з трудом піддаються вичерпній клясифікації <g/> , |
doc#40 | самими сполучниками й сполучними словами <g/> , що | речення | об'єктні й атрибутивні <g/> . Підметові речення |
doc#40 | або має надійти те <g/> , про що говориться в другому | реченні | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Схиблений удар — і життю борця грозила |
doc#15 | ознака всякого речення - предикативність <g/> , за | речення | вважати їх не можна <g/> . Заперечення тут ледве чи |
doc#40 | або Нічого — еліптичні і походять з заперечних | речень | типу Більш нічого не було <g/> , Нічого ж станеться <g/> . |
doc#40 | як цілости <g/> , а не до того чи того окремого члена | речення | <g/> . Роля вставних слів полягає в тому <g/> , щоб |
doc#40 | <p> A. Rosetti <g/> . Le mot <g/> . Копенгаґа-Букарешт <g/> , 1943. </p><p> | РЕЧЕННЯ | </p><p> ( <g/> СИНТАКСА <g/> ) </p><p> ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ </p><p> § 13. ЧЛЕН РЕЧЕННЯ </p> |
doc#40 | відтинок власне прямої мови разом з першим | реченням | авторського пояснення творить асиндетон з |
doc#40 | разу в іншому значенні <g/> . </p><p> § 25. ТИПИ ПІДРЯДНИХ | РЕЧЕНЬ | </p><p> Підрядні речення з трудом піддаються |
doc#15 | називних речень з дієслівними в одне складне <g/> , | речення | <g/> . Такі сполуки можуть мати гіпотактичний |
doc#15 | ці розмірно розхристані <g/> . Це або уламки | речень | <g/> , або не пов'язані граматично з основним |