Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 « <g/> Радянський письменник <g/> » <g/> , Київ 1965. </p><p> О. Ставицький <g/> .
doc#19 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>
doc#20 Спеціяльного дозволу треба було тепер так само <g/> , як після радянського « <g/> визволення <g/> » <g/> , і було для цього своє <g/> , тепер німецьке НКВД <g/> . </p>
doc#20 Були в нас тільки наші радянські пашпорти та посвідки з Харкова чи Нальчика про евакуацію <g/> .
doc#20 Ми намагалися підсумувати наш радянський досвід <g/> .
doc#20 У нарисі я вже тоді подав контраст американського прагматизму й українського романтизму <g/> , але цей останній я тоді списав на рештки народництва <g/> , плекані радянським способом мислення <g/> .
doc#21 <p> Натомість вона була кричущо закрита для майже всіх відомостей з України і країн радянської сфери <g/> .
doc#21 Почасти ми були цьому раді <g/> , бо це закривало до нас шлях радянським людоловам <g/> , ми переставали чутися цькованою <g/> , польованою дичиною <g/> .
doc#22 <p> Настанова радянської людини ( <g/> навіть коли вона втекла звідти <g/> ) супроти Заходу — не проста <g/> .
doc#22 Це було переконання <g/> , що радянська людина ( <g/> що дорівнює для нього <g/> : російська <g/> , слов'янська або східня <g/> ) має якусь особливу душу <g/> , щось а 1а Толстой <g/> .
doc#22 Не було легко збирати інформації про німецьку систему в людей <g/> , переляканих доглибно радянською системою <g/> .
doc#22 <p> Якщо першою помилкою Бландена було встановлення контрасту західного й радянського світу в площині замкнених культурних кіл <g/> , що не можуть злучитися <g/> , друга й не менш фатальна помилка полягала в тому <g/> , що <g/> , побачивши примітивізм людського життя й поведінки на Сході <g/> , дійшов висновку <g/> , що під усім тим ховається « <g/> складна велич російської душі <g/> » в дусі Достоєвського <g/> , Толстого й « <g/> На дні <g/> » Горького ( <g/> не беру його творчості в цілому <g/> ) <g/> .
doc#22 <p> За свідка може правити радянський фільм <g/> .
doc#22 У тому ж комплексі радянська інтеліґенція <g/> , що має свої привілеї <g/> , приховує свій вищий рівень життя <g/> .
doc#22 Комплекс народництва в сучасному радянському житті триває за інерцією <g/> , почасти щиро <g/> , почасти — і більшою мірою — як нова система мімікрії <g/> , що постав не з бажання самознищення <g/> , а з намагання зберегти себе <g/> .
doc#22 У цьому сенсі твердження радянської пропаганди <g/> , що сучасна радянська інтелігенція міцно зв'язана з народом <g/> , відповідає правді <g/> .
doc#22 У цьому сенсі твердження радянської пропаганди <g/> , що сучасна радянська інтелігенція міцно зв'язана з народом <g/> , відповідає правді <g/> .
doc#22 <p> Але вибір першої альтернативи <g/> , визнання примітивізму за органічну рису Сходу <g/> , був би рають жадного значення для радянської людини <g/> , яка потребує тільки суспільної реформи <g/> , а при певному спрощенні справи — знову шматка хліба <g/> , господаря і <g/> …
doc#22 Даремно було б шукати в душі пересічної радянської людини сьогоднішнього дня складних моральних проблем <g/> , але не менш хибно було б думати <g/> , що ці проблеми їй взагалі чужі й неприступні <g/> .
doc#23 Ця настанова фактично сприйнята в радянській історіографії української літератури <g/> , тільки що виключено з неї тих письменників <g/> , що вважаються за реакційних <g/> .