Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 <p> О. Пушкин — " <g/> Цыганы <g/> " </p><p> Різниця в поведінці Потебні до і після 1863-64 рр <g/> .
doc#45 Загалом складається враження <g/> , що після 1864 р. Потебня не набув собі близьких приятелів <g/> , в кожному разі поза Харковом <g/> . </p>
doc#45 <p> Про життя Потебні до 1863 р. відомостей досить <g/> , про життя після 1864 — дуже мало <g/> .
doc#45 <p> 5. Риси біографії <g/> : після 1864. </p><p> " <g/> Молчи <g/> , скрывайся и таи <g/> " </p><p> Тютчев — " <g/> Silentium <g/> !
doc#72 За задумом словник мав відбивати суто народну мову <g/> , без “ <g/> кованих <g/> ” слів <g/> , що стали з'являтися після 1870 р. Відповідно до цього словникові матеріяли черпалися з етнографічних записів <g/> , літературних творів <g/> , друкованих до 1870-их років <g/> , або й пізніше <g/> , якщо письменник належав до старшого покоління <g/> , та попередньо друкованих словників <g/> .
doc#19 Здається <g/> , що <g/> , зваживши обставини службової праці письменника <g/> , зваживши обставини його цілковитої самотности в найдальшому кутку України <g/> , майже позбавленому національної свідомосте й можливостей культурної праці <g/> , можна дійти висновку <g/> , що Мова <g/> , принаймні після 1878 року <g/> , писав розмірно багато <g/> , працював <g/> , скільки міг <g/> . </p>
doc#36 Отож « <g/> новий спосіб письма <g/> » <g/> , що так яскраво виявився після 1887 року <g/> , був зовсім не новий <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , притаманний мистцеві впродовж більшої частини його творчого життя <g/> .
doc#36 Після 1887 року мистець ламає канони <g/> , накинені йому вишколом та смаками тогочасного російського глядача ( <g/> пригадаймо епіграф із Стасова до цього есею <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 В передмові упорядники зазначають <g/> , що вони ставили собі за мету скласти словник літературної мови <g/> , особливо старанно враховуючи зміни <g/> , які зайшли після 1905 р. <g/> , а надто за останні п'ять років <g/> .
doc#72 Після 1905 р. відділи " <g/> Просвіти <g/> ” засновувалися в різних місцевостях підросійської України <g/> .
doc#72 <p> Після 1905 р. мовні проблеми набувають і суто практичного значення <g/> .
doc#72 Українською мовою вийшло 242 назви <g/> , російською — 25.526 <g/> , польською — 1.664 <g/> , єврейською і староєврейською разом — 965 <g/> , німецькою </p><p> 19. Ігнатієнко ( <g/> 1926 <g/> , 50 <g/> ) підсумовує стан української преси після 1905 року в такій таблиці <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне число </p><p> Число видань на </p><p> Число видань на </p><p> українських періодичних </p><p> підросійській </p><p> підавстрійській </p><p> видань </p><p> Україні </p><p> Україні </p><p> 1905 </p><p> 39 </p><p> 7 </p><p> 28 </p><p> 1906 </p><p> 81 </p><p> 32 </p><p> 37 </p><p> 1907 </p><p> 51 </p><p> 11 </p><p> 34 </p><p> 1908 </p><p> 47 </p><p> 9 </p><p> 33 </p><p> 1909 </p><p> 59 </p><p> 11 </p><p> 37 </p><p> 1910 </p><p> 84 </p><p> 14 </p><p> 49 </p><p> 1911 </p><p> 104 </p><p> 16 </p><p> 59 </p><p> 1912 </p><p> 95 </p><p> 16 </p><p> 51 </p><p> 1913 </p><p> 48 </p><p> 17 </p><p> 21 </p><p> 1914 </p><p> 42 </p><p> 16 </p><p> 16 </p><p> — 920 <g/> , лотиською — 608 <g/> , естонською — 519 <g/> , татарською — 372 <g/> , вірменською — 266 ( <g/> Петлюра 2,244 <g/> ) <g/> .
doc#84 закінчилися поразкою <g/> . Тепер — успіхом — не випадково <g/> . </p><p> Суть у тому <g/> , що після 1917 року росіяни <g/> , може <g/> , вперше спромоглися поєднати стару свою концепцію внутрішньої і зовнішньої
doc#72 Літературна мова українців Закарпаття і Східної Словаччини ( <g/> після 1918 <g/> ) <g/> .
doc#76 Чи він прийшов би після 1920 р. до заперечення « <g/> общерусской <g/> » природи всіх цих споруд <g/> , ми не знаємо <g/> .
doc#62 <p> У пізніших <g/> , після 1924 р. <g/> , листах до Лівицької-Холодної ( <g/> так <g/> , тепер уже Холодної <g/> ) відлуння давніх почуттів виразні ( <g/> шлюб Маланюка із Зоєю Равич <g/> , виглядає <g/> , не був щасливий <g/> ) <g/> , але тепер уже більше про реальний світ <g/> , менше про оселі та Таїті <g/> .
doc#55 Чи плянувальники правописів після 1928 р. сподіваються <g/> , що штучний правопис змінить мову <g/> , накине їй свої норми і створить мову мудреців <g/> , вищу від « <g/> дикої <g/> » мови простаків <g/> ? </p>
doc#45 Його роботу спинило <g/> , очевидно <g/> , погіршення політичного клімату після 1930 р. З 70-их років над приступними архівними матеріялами працює Віра Франчук <g/> .
doc#72 Після 1931 року не було жадної потреби надто зважати на українське село <g/> . </p>
doc#74 ) Після 1931 року не було жадної потреби рахуватися з українським селом <g/> . </p>