This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 | слів <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : У газ <g/> . „День“ ( <g/> у газеті <g/> ) <g/> ; але | після | усталених скорочених назв установ і |
doc#12 | ) <g/> . </p><p> В. Знак питання [ <g/> ? <g/> ] <g/> . </p><p> Знак питання пишемо | після | питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що |
doc#12 | , так і о. Гервасій“ ( <g/> Свидницький <g/> ) <g/> . </p><p> 5. Перед і | після | звертання <g/> , якщо не стоїть знак оклику ( <g/> див <g/> . |
doc#12 | продовжити нужденний“ ( <g/> Мик <g/> . Зеров <g/> ) <g/> . </p><p> 6. Перед і | після | таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , |
doc#12 | схожа була на селянок“ ( <g/> П. Мирний <g/> ) <g/> . </p><p> 12. Перед і | після | дієприслівників і дієприслівникових |
doc#12 | годиться“ ( <g/> Антоненко-Давидович <g/> ) <g/> . </p><p> 14. Перед і | після | іменників з залежними словами <g/> , впроваджених у |
doc#12 | . <g/> : „Родина — це цемент людей“ ( <g/> Винниченко <g/> ) <g/> . </p><p> 2. | Після | однорядних членів речення перед сумарним |
doc#12 | його приятелем“ ( <g/> Підмогильний <g/> ) <g/> . </p><p> 4. Перед і | після | безсполучникової прикладки <g/> , якщо вимовляємо |
doc#12 | , якщо там нема знака оклику або знака питання <g/> , і | після | авторського пояснення перед продовженням |
doc#12 | приїхав з фільварку“ ( <g/> Коцюбинський <g/> ) <g/> . </p><p> 3. | Після | авторського пояснення перед початком прямої |
doc#12 | береться також прізвище автора й назва твору | після | цитат <g/> , напр <g/> . <g/> : „Я бачив дивний сон“ ( <g/> Франко <g/> . |
doc#12 | це так <g/> … Справа виглядає так <g/> … </p><p> 2. Початок речення | після | знака оклику або знака питання <g/> ; але якщо знак |
doc#12 | питання заступає кому ( <g/> див <g/> . УІІІ Б 2 <g/> ) <g/> , то пишемо | після | них малу літеру <g/> : „—Добре <g/> , батьку - отамане <g/> ! — |
doc#15 | від тих <g/> , що стоять перед ними <g/> , і тих <g/> , що йдуть | після | них <g/> . Як і ті <g/> , вони способом називання подають і |
doc#15 | сусідів <g/> . Можуть послатися на можливість павзи | після | ефірній <g/> , - але така павза можлива <g/> , скажімо <g/> , і в |
doc#15 | це докладніше хоча б на першому прикладі <g/> . | Після | були багаті стоїть двокрапка <g/> , хоч вона <g/> , мабуть |
doc#15 | своєю будовою другий і четвертий приклад <g/> , де | після | присудків ( <g/> було <g/> , снилось - у першому з них <g/> , не |
doc#15 | подібні до наведених вище чотирьох прикладів <g/> , | після | Шевченка <g/> ? Чи можливі вони в сучасній мові <g/> ? На |
doc#15 | уявлень в одному слові <g/> . І <g/> , очевидно <g/> , тільки | після | цього стало справді можливим накопичення |
doc#15 | , підноситься тим самим у нову якість - і | після | цього повертається для загального |