Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 „День“ ( <g/> у газеті <g/> ) <g/> ; але після усталених скорочених назв установ і організацій і після усталених скорочених позначень метричних мір крапки не пишемо <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Знак питання пишемо після питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що виступають у ролі питального речення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. Перед і після звертання <g/> , якщо не стоїть знак оклику ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> 6. Перед і після таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , пригадую <g/> , сказати правду <g/> , на диво <g/> , бач <g/> , розумієте <g/> , значить <g/> , повіриш <g/> , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як
doc#12 <p> 12. Перед і після дієприслівників і дієприслівникових зворотів <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 14. Перед і після іменників з залежними словами <g/> , впроваджених у речення словами <g/> : крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , за винятком <g/> , особливо <g/> , переважио <g/> , зокрема і то тощо <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Після однорядних членів речення перед сумарним словом <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. Перед і після безсполучникової прикладки <g/> , якщо вимовляємо її підкреслено <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Кому з рискою пишемо після прямої мови перед авторським поясненням <g/> , якщо там нема знака оклику або знака питання <g/> , і після авторського пояснення перед продовженням прямої мови <g/> , якщо там нема двокрапки ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> 3. Після авторського пояснення перед початком прямої мови і після авторського пояснення <g/> , що містить у собі вказівку на продовження прямої мови <g/> , перед цим продовженням прямої мови <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> В дужки береться також прізвище автора й назва твору після цитат <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Початок речення після знака оклику або знака питання <g/> ; але якщо знак оклику або знак питання заступає кому ( <g/> див <g/> .
doc#12 УІІІ Б 2 <g/> ) <g/> , то пишемо після них малу літеру <g/> : „—Добре <g/> , батьку - отамане <g/> !
doc#15 Функціонально ці речення абсолютно не відрізняються від тих <g/> , що стоять перед ними <g/> , і тих <g/> , що йдуть після них <g/> .
doc#15 Можуть послатися на можливість павзи після ефірній <g/> , - але така павза можлива <g/> , скажімо <g/> , і в реченні втома без сна після слова втома <g/> .
doc#15 Після були багаті стоїть двокрапка <g/> , хоч вона <g/> , мабуть <g/> , не Шевченкова ( <g/> вона є не в усіх виданнях <g/> ) <g/> , та все ж вона вмотивована <g/> : ми читаємо далі перелік тих предметів <g/> , що становлять багатство князя і княгині <g/> .
doc#15 <p> Цілком аналогічні своєю будовою другий і четвертий приклад <g/> , де після присудків ( <g/> було <g/> , снилось - у першому з них <g/> , не виросло <g/> , не згнило <g/> , було - в другому <g/> ) чекали б однорядних підметів <g/> , а замість того знаходимо <g/> , підтримане включенням двоелементних речень <g/> , переоформлення їх у називні речення <g/> . </p>
doc#15 <p> Чи зустрічалися випадки вживання називних речень <g/> , подібні до наведених вище чотирьох прикладів <g/> , після Шевченка <g/> ?
doc#15 І <g/> , очевидно <g/> , тільки після цього стало справді можливим накопичення називних речень <g/> , ізольованих від тексту і одне від одного <g/> , в великій кількості <g/> .
doc#15 Береться конструкція <g/> , властива живій мові <g/> , очищається від випадкового і неорганізованого <g/> , підноситься тим самим у нову якість - і після цього повертається для загального користування в цьому зміненому й збагаченому вигляді <g/> .