Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 З мовного погляду це дало змогу відновити й усталити українську військову термінологію та фразеологію після півторастолітньої перерви <g/> . </p>
doc#81 Після довгих років у Донбасі і російськомовної практики вона часто плутала в українських словах и та і. У написі в слові спомин перше було написане спомін <g/> , потім переправлене на и. Гулай старалася <g/> .
doc#44 Але парадокс полягає в тому <g/> , що він таки писав про події років після 1956. Не в їхніх конкретних <g/> , особистих виявах <g/> , а в їхній історичній сутності <g/> .
doc#72 <p> Посталі в розмаху революції <g/> , всі періодичні видання впали жертвою реакції <g/> , що наступила відразу по маніфесті 17 жовтня і стала особливо даватися взнаки після розпуску 72-денної Першої Думи 21 липня 1906 р. <g/> , а в ще більшій мірі <g/> , коли 15 червня 1907 р. розігнано 102-денну Другу думу <g/> , а 16-ого оголошено новий виборчий закон <g/> , який забезпечував проурядову більшість у наступних Думах ( <g/> Третя Дума проіснувала належні п'ять років <g/> : з 14 листопада 1907 р. до 22 червня 1912 р. <g/> ) <g/> .
doc#40 До другої дієвідміни належать дієслова <g/> , що кінчаються на -ити <g/> , де -и наросток ( <g/> отже <g/> , носити <g/> , ходити <g/> , — але не бити <g/> , крити <g/> , бо тут 11- кореневе <g/> ) <g/> , всі на -іти ( <g/> за винятком тих <g/> , що можуть його і не мати <g/> , як от <g/> : сопти — сопіти <g/> , хропти — хропіти <g/> , ревти — -ревіти і дієслова хотіти <g/> ) і ( <g/> після ше- лесних <g/> ) на -ати <g/> , що в теперішньому часі втрачають це -г- і - ( <g/> і- ( <g/> отже терпіти — терплю <g/> , блищати — блищу <g/> , — але не гріти <g/> , бажати <g/> , що в теперішньому часі зберігають свої -і- <g/> , -а- <g/> : грію <g/> , бажаю <g/> ) <g/> ; сюди ж належать <g/> , нарешті <g/> , дієслова бігти <g/> , спати <g/> , гна- ти <g/> .
doc#20 Після того <g/> , отже <g/> , ми мали тільки дві зустрічі <g/> .
doc#67 Якщо я візьмуся описувати за стандартами нью- йоркської поліції <g/> , я скажу <g/> , що особа ця має стільки футів заввишки і стільки фунтів ваги <g/> , але після того ви йдете вулицею <g/> , і ви зустрічаєте цю людину <g/> , чи ви пізнаєте її з мого опису <g/> ?
doc#81 Особливо після арешту Микитенка <g/> , Кириленка <g/> , Кулика <g/> , що вважалися були за недоторканих святих нової партійної релігії <g/> , — хто міг ручитися за Тичину <g/> ?
doc#84 Недурно « <g/> Оргія <g/> » її побачила сцену мало не за сорок років після свого написання <g/> , і то далеко поза Україною <g/> !
doc#81 Четверте і останнє число журналу вийшло вже після евакуації Харкова <g/> , здається <g/> , в Кіровограді <g/> .
doc#40 Від займенника третьої особи <g/> , правда <g/> , нібито вживається в подібних випадках форма родового відмінка однини <g/> , але в дійсності це спеціяльна незмінна форма присвійного займенника <g/> , як це виявляється й назовні в тому <g/> , що вона ставиться нормально не після іменника <g/> , як буває з керованим іменником <g/> , а перед іменником <g/> , як буває при присвійних прикметниках і займенниках <g/> : його виступ <g/> , її запрошення <g/> . </p>
doc#81 <p> Доля звела мене ще раз з Олександром Платоновичем у Нью-Йорку <g/> , року Божого 1960. Після Німеччини він опинився в Бразилії <g/> , звідки дістався до Америки <g/> .
doc#65 Теофан Прокопович <g/> , промовляючи на честь Петра І після полтавського бою <g/> , казав про розбитих шведів <g/> , що ворог був “ <g/> силен воістинну і храбр <g/> ; ніже бо нам прилично єсть не ісповідати єже єсть істинно <g/> : найпаче єгда тим самим являється великая побіди нинішньої слава <g/> , яко сильний і страшний побіжден єсть <g/> ” <g/> .
doc#72 Широке обговорення споріднених питань сколихнуло партію “ <g/> кадетів <g/> ” ( <g/> конституціоналістів-демократів <g/> ) 1914 р. <g/> , але Струве вів свою лінію далі <g/> , і після вибуху війни й окупації російським військом Галичини <g/> , вповні послідовно <g/> , кинув гасло “ <g/> широкої й глибокої русифікації Галичини <g/> ” ( <g/> цитую за Пайпсом [ <g/> Pipes <g/> ] 679 і далі <g/> , що подає також бібліографію полеміки <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , одначе <g/> , перехід е в о поширився на поодинокі слова <g/> , де о з'являється після пом'якшених приголосних ( <g/> не після шелесних <g/> ) <g/> : проклену — прокльону ( <g/> називний відмінок — проклін <g/> ) <g/> , льон <g/> , лід—льоду <g/> , сьомий ( <g/> пор <g/> .
doc#12 „День“ ( <g/> у газеті <g/> ) <g/> ; але після усталених скорочених назв установ і організацій і після усталених скорочених позначень метричних мір крапки не пишемо <g/> , напр <g/> .
doc#72 За словами В. Сімовича <g/> , вдумливого спостерігача мови українського Львова <g/> : “ <g/> Після війни <g/> …
doc#81 Після імени нового знайомого стандартне запитання — « <g/> Звідки ви <g/> ?
doc#22 В відчаї і нещадності гарячого Кулішевого песимізму — свідчення віри в життя молодого народу <g/> , що після періоду відступу знову з подесятереною силою вступає на арену активної боротьби і не може і не хоче примиритися з жадною неправдою <g/> , з жадним злом <g/> .
doc#36 Саме тоді <g/> , після тривалого перебування в Італії <g/> , що переривалося короткими подорожами на Україну <g/> , в Росію і закордон <g/> , Ґе заявив <g/> : « <g/> Пора рушати додому <g/> , тут немає чого робити <g/> » ( <g/> Стасов <g/> .