Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 прихованим « <g/> націоналізмом <g/> » ( <g/> так теж це звалося <g/> ) <g/> , стовідсотково українським <g/> . </p><p> Уже після початку війни мною теж зацікавилася ця установа <g/> , і мене взято на « <g/> розмову <g/> »
doc#56 Тільки після такого визнання можна почати будувати нові мости в атмосфері нового — і перевіреного — довір'я. Після такого визнання від росіян доброї волі як осіб і може груп ми сподіваємося зацікавлення й співчуття до української визвольної боротьби <g/> , інтересу до української літератури й культури <g/> , приятелювання й взаємодопомоги <g/> .
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#74 Після ствердження <g/> , що « <g/> національне питання по світовій війні набрало нової ваги і сьогодні є одним з найважливіших політичних питань у Центральній Европі й на Балканах <g/> » <g/> , [ <g/> 7 <g/> ] окремий розділ присвячено українському питанню в Польщі <g/> , Чехо-Словаччині та Румунії <g/> .
doc#25 Після років вимушеного господарювання на землі в Бердичівському й Житомирському повітах <g/> , де його за “ <g/> аґітаційні стосунки з народом <g/> ” двічі заарештовувано <g/> , він повертається к.1867 р. до Києва <g/> , але шлях до офіційної наукової кар'єри йому закритий <g/> , і він до самого кінця життя <g/> , понад сорок років <g/> , скромно мешкаючи на Подолі <g/> , працює бухгальтером “ <g/> Товарищества Киевского пивоваренного завода <g/> ” <g/> , тільки в межичасі віддаючися улюбленому мовознавству <g/> .
doc#37 Приміром <g/> , Володимир Державин і я <g/> , однаково <g/> , були « <g/> советами <g/> » <g/> , але він був старший і дістав виховання ще перед революцією <g/> , а я в головному після <g/> , отже <g/> , я був більше « <g/> совет <g/> » <g/> , ніж він <g/> .
doc#18 Після кількох хвиль переслідувань і бойкотів і гіркої самоти письменник досяг суспільного визнання <g/> .
doc#38 <p> Я можу погодитися кінець-кінцем з усім у книзі Чижевського <g/> , але не з його твердженням <g/> , що пізніший Шевченко <g/> , після заслання <g/> , не різниться істотно від раннього <g/> .
doc#27 Після чудом збережених любовних листів Мазепи до Мотрі Кочубеївни <g/> , поетичних і інтимних <g/> , традиція приватного листування рідною мовою занепадає <g/> .
doc#55 <p> Український правопис 1928 р. ( <g/> далі УП 28 і т. д. <g/> ) був обов'язковий менше <g/> , ніж 5 років <g/> , Після перевороту <g/> , вчиненого Сталіним у січні 1931 р. <g/> , і призначення П.Постишева на диктатора правопис драстично переглянено без будь-якої дискусії або застереження <g/> , без будь-якої гри в демократію <g/> .
doc#72 <p> На закінчення треба згадати <g/> , що книжка як правило не бере до уваги праць <g/> , що з'явилися після того <g/> , як був написаний її англійський текст <g/> , 1981. </p><p> Серпень 1984 </p><p> 2. Українська літературна мова 1900 року <g/> : спроба хронологічного перетину </p><p> На межі століть — коло 1900 р. — поділені між трьома державами <g/> : Росією <g/> , Австрією та Угорщиною ( <g/> з яких дві останні були об'єднані в Австро-Угорщину <g/> ) українці підлягали трьом різним законодавствам <g/> .
doc#42 Третє перевтілення чи зміщення образу квітні 1 після того — такий невблаганно логічний у поетичній інтонації — фінал — повернення до образу жоржини <g/> , що в'яне у сяєві свіч від ладану й гуку <g/> .
doc#88 Каламбур полягає в тому <g/> , що слово « <g/> позвоночные <g/> » можно так само виводити від « <g/> позвонок <g/> » — хребець <g/> , як і від « <g/> по звонку <g/> » <g/> , після дзвінка <g/> , з дзвінком <g/> .
doc#2 <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> .
doc#80 Щодо самого автора як особи після темної плями в його офіційній біографії <g/> , що припадає на роки 1949— 1956 <g/> , коли в усякому випадку його не було на Україні <g/> , він виринає в Києві 1956 року <g/> , себто три роки після смерти Сталіна <g/> , але вже як археолог і тільки археолог <g/> , професор Віктор Петров <g/> .
doc#61 <p> Я сподіваюся <g/> , що читач не ремствуватиме за ці кілька уступів непотрібної « <g/> сповіді <g/> » критика <g/> , а натомість легше зрозуміє після них <g/> , чому з такою радістю прочитав я « <g/> Ману <g/> » <g/> .
doc#64 Останні з опублікованих записів безмежно далекі тоном від патосу статті « <g/> Україна живе <g/> » <g/> , написаної в перші дні після « <g/> розлуки <g/> » з большевиками в Харкові <g/> . </p>
doc#19 За свідченням М. Комарова <g/> , після Мови лишилося коло п'ятдесяти зошитів його рукописів — драми <g/> , оповідання <g/> , вірші <g/> , критика <g/> , публіцистика <g/> .
doc#33 І після того <g/> , як із зізнання підсудного точно встановлено <g/> , що ablativus auctoris в українській мові ніким ( <g/> саме той нещасний ablativus auctoris <g/> !
doc#44 <p> Майже все це сталося після відходу Юрія Шереха <g/> , і він не міг писати про це <g/> , як не міг писати про залаштункову розгру всіляких Маленкових <g/> , Берій <g/> , Хрущових <g/> , Косиґіних <g/> , Брежнєвих і tutti quanti <g/> , що гризлися й гризуться за нівроку масні маслаки влади <g/> .