Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> б <g/> ) під наголосом <g/> , напр <g/> .
doc#12 Наростки -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) вживаються в віддієслівних іменниках <g/> , —перший тільки під наголосом <g/> , другий—тільки не під наголосом напр <g/> .
doc#12 : без кінця <g/> , без краю <g/> , без ладу <g/> , без ліку <g/> , без пуття <g/> , без сумніву <g/> , в давнину <g/> , до відома <g/> , до вподоби <g/> , до краю <g/> , до лиця <g/> , до ноги <g/> , до побачення <g/> , до речі <g/> , до східсонця <g/> , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під час <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В сумнівних випадках треба використовувати словник <g/> , бо процес творення прислівників у сучасній мові плинний і тому встановити чіткі правила написання їх укупі чи нарізно не можна <g/> . </p>
doc#13 <p> Пригадую <g/> , під час війни один редактор одного українського літературного журналу не хотів друкувати цього уривка через незвичний <g/> , непопулярний ритм <g/> .
doc#15 Коли ми бачимо дитину в небезпеці потрапити під ноги коня й кричимо дитина <g/> !
doc#15 Та й чи можна застосувати один закон розвитку для тих надто численних синтаксичних конструкцій <g/> , що їх з'єднав Травнічек під спільною назвою номінальних речень <g/> ?
doc#15 Ніби радник <g/> , що заступає президента під час відпустки <g/> , сам є президент <g/> .
doc#16 Що він ніколи не розглядає поважно аргументів противника <g/> , а намагається <g/> , вихопивши з його писань кілька випадкових або вирваних з контексту цитат <g/> , скомиромітувати і спаплюжити свого противника <g/> , покладаючи надію на те <g/> , що під громом його обвинувачень і градом його сарказмів читач забуде незбивні аргументи <g/> , висунені проти Донцова <g/> , і буде загіпнотизований навіянням оратора і навальністю наскоку <g/> .
doc#16 Бо коли спершу під поняття МУР підставляється як тотожне - поняття « <g/> Косач <g/> » <g/> , то слідом за цим під поняття « <g/> Косач <g/> » підставляється як тотожне — поняття <g/>
doc#16 Коли большевизм розпинається за національне визволення колоніяльних народів Азії <g/> , то під цими фразами цілком можна підписатися <g/> , - а зовсім інша справа <g/> , які вчинки <g/> , які підступи за ними ховаються <g/> .
doc#16 І <g/> , здається <g/> , не буде помилкою сказати <g/> , що своїх найбільших ворогів вона воліє замовчувати — принаймні починаючи під середини 30-х років <g/> . </p>
doc#16 Якби вісниківство здобуло сьогодні державу <g/> , то воно завтра не її тло б <g/> , що з нею робити — або мусіло б удатися під крило прямовань менше голосних і менше масових <g/> , але мте виповнених змістом ( <g/> Липинський <g/> , Хвильовий і Інші <g/> , не згадуючи про чужих теоретиків <g/> ) <g/> .
doc#16 <p> Війна 1939—1945 років залишиться в історії України не тільки як страшне нищення народу й добра народнього двома чужими народові силами <g/> , а і як перший після довгої перерви вияв об'єднання народу під своїм національним прапором <g/> .
doc#16 Під назвою « <g/> обрядовости <g/> » ці процеси проаналізував Р. Лісовий у своїй уже згадуваній статті <g/> .
doc#17 <p> * * * </p><p> Майже двадцять років « <g/> Народній Малахій <g/> » був під забороною <g/> .
doc#17 Земля під її ногами – не тверда і не певна <g/> .
doc#17 <p> Друге народження « <g/> Народнього Малахія <g/> » в умовах еміграції стало заслуженим тріюмфом Миколи Куліша і театру під мистецьким проводом Володимира Блавацького <g/> . </p>
doc#18 1900 року він оголосив статтю під назвою « <g/> Поза межами можливого <g/> » <g/> .
doc#18 <p> « <g/> Під оборогом <g/> » — це історія про те <g/> , як малий Мирон перебув градовицю — в самоті під оборогом <g/> .
doc#18 <p> « <g/> Під оборогом <g/> » — це історія про те <g/> , як малий Мирон перебув градовицю — в самоті під оборогом <g/> .