Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 <p> Чи під вінцем <g/> , чи в могилі <g/> , чи в буйному морю <g/> ! </p>
doc#24 А в розділі « <g/> Найменням Жінка <g/> » ми зустрічаємо її вже весною <g/> , і в грозі і бурі <g/> , під грім і блискавки зароджується нове кохання її з героєм — « <g/> атлетом з металевими м'язами <g/> » <g/> , що приносить їй досвід будівничого <g/> , силу <g/> , сполучену з точним розрахунком <g/> , і буйну пристрасть <g/> , але пристрасть не тільки захвату <g/> , а водночас і мудрої мужности <g/> .
doc#25 Сучасний поділ української мови на три говіркові групи — північну <g/> , південно-західню й південно-східню — фактично даний уже в Михальчука <g/> , хоч у нього вони і виступають під іншими назвами <g/> : поліського <g/> , червоноруського ( <g/> русинського <g/> ) і українського наріччів <g/> . </p>
doc#26 <p> Не одцуравсь того слова <g/> , </p><p> Що про Україну </p><p> Сліпий старець <g/> , сумуючи <g/> , </p><p> Співає під тином <g/> . </p>
doc#27 У період тульського заслання <g/> , 1847— 1850 і до смерти Миколи І <g/> , коли Куліш був під поліційним наглядом і переляканий <g/> , він писав майже виключно російською мовою ( <g/> за винятком кількох листів до Осипа Бодянського <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> Щоб довести всі ці твердження <g/> , потрібне тільки одне <g/> : уважно проаналізувати творчість всіх тих <g/> , хто ходить у нас під маркою неоклясика <g/> .
doc#29 У Києві « <g/> Березіль <g/> » мав під своїм крилом майстерні <g/> , плинні півавтономні одиниці <g/> , найменше шість їх було <g/> .
doc#30 ) до смолоскипованого творчомолу-комсомолу під випробуваним проводом смолоскипоносців-бігунів із вічним полум'ям <g/> ?
doc#31 — 1933. — Ч. 7 —8 <g/> , передрукована в « <g/> Сучасності <g/> » <g/> , 1973 <g/> , ч. 5 <g/> ) або Євгена Маланюка ( <g/> передрук під назвою « <g/> 13 травня 1933 року <g/> » в Маланюковій « <g/> Книзі спостережень <g/> » <g/> .
doc#32 Але на всіх етапах своєї публікації вони уникали спрощень і публіцистики під прикриттям науки <g/> . </p>
doc#33 А от Степан Радченко складає іспити на українізатора <g/> : </p><p> « <g/> Другого дня вранці Степан уже з'явився перед українізаційний ареопаг <g/> , де його піддано під чи взято на іспит <g/> , залежно від мовних переконань кожного з членів <g/> .
doc#34 А коли виття замовкає <g/> , панує над світом смертельна тиша <g/> , як та тиша <g/> , під час якої летить смертельна куля до чиїхсь живих грудей <g/> .
doc#35 За далекими візерунками бароккового стилю <g/> , під оправою з ви- цвілої свинячої шкіри живуть ті процеси <g/> , які позначаються й на нашій теперішній долі <g/> , живе історія <g/> .
doc#36 Нова організація мала на меті наблизити мистецтво до народу <g/> , порвати з традиційним академізмом <g/> , реально відображати дійсність <g/> , що б під цим не розуміли <g/> .
doc#37 Це була авантура <g/> , і вона вдалася <g/> ; скриню з шрифтами привезено до Реґенсбурґу <g/> , підвалина під розвиток літератури була закладена <g/> .
doc#38 На під назвою « <g/> Київська романтика <g/> » <g/> , читач побачить <g/> , що характеристика ця починається не з біографії поета ( <g/> про неї ні слова <g/> ) <g/> , не з окреслення його ідеології ( <g/> про це буде далі згадка <g/> , що йому належить місце « <g/> не лише в історії літератури <g/> , а і в історії української політичної думки <g/> !
doc#39 Срібліють і золотяться скелі під місяцем <g/> .
doc#40 Правда <g/> , під Советами ці книжки заборонені ( <g/> а IV том Академічного словника взагалі не міг бути виданий <g/> ) <g/> , бо вони не відповідають русифікаційній політиці влади <g/> , одначе для вільного українського слова вони й далі лишаються найвищим авторитетом у справі норм української літературної мови <g/> .
doc#41 Хтонебудь із службовців <g/> , приховуючи посмішку <g/> , візьме мене під руку і проведе з залі до вихідних дверей і <g/> , йдучи зі мною <g/> , питатиме мене <g/> , чи пам'ятаю я своє прізвище й свою адресу <g/> » <g/> .
doc#43 І хіба не під знаком того ж мислення кількостями <g/> , а не якостями йде сучасна фізика й техніка <g/> , перетворюючи атоми однієї речовини на атоми іншої речовини <g/> ? </p>