Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 В Галичині вчасний означає саме передчасний <g/> , а приросток за- цілком нормально функціонує при прикметниках і прислівниках як посилювач ознаки <g/> , отже <g/> , за цими законами завчасний нормально означає « <g/> надто передчасний <g/> » <g/> .
doc#9 Назви частин мови ( <g/> прикметник <g/> , прислівник <g/> …
doc#9 З прикметників можна відзначити <g/> : нервний ( <g/> « <g/> Часом нервна <g/> , говорюча <g/> » — Ч. 7 <g/> ; рос <g/> .
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .
doc#9 Зрідка трапляється в мові інтелігенції також принесений з Галичини кінцевий наголос у прикметнику цілий ( <g/> при нормальному накореневому <g/> : цілий <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Такі є форми давального й місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду без кінцевого -й <g/> , теж пропаговані І. Нечуєм- Левицьким ( <g/> на рідні землі <g/> , далекі подрузі <g/> ) <g/> .
doc#9 Такі є м'які форми для всіх прикметників з наростком -н- ( <g/> пор <g/> .
doc#9 прикметників на -и <g/> : ворота одперти <g/> ; </p><p> д. Часті нестягнені прикметники <g/> : злий духи <g/> , власний мухи <g/> , тое <g/> , злий раны <g/> ; </p><p> є. Дієслова II дієвідміни зберігають у третій особі одн <g/> .
doc#9 прикметників на -и <g/> : ворота одперти <g/> ; </p><p> д. Часті нестягнені прикметники <g/> : злий духи <g/> , власний мухи <g/> , тое <g/> , злий раны <g/> ; </p><p> є. Дієслова II дієвідміни зберігають у третій особі одн <g/> .
doc#9 а то и того реже в неодушевленных <g/> » ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , хоч <g/> , відповідно до його високої оцінки південних говірок <g/> , ця форма означає <g/> , на його думку <g/> , « <g/> умягчение грубости наречия <g/> » <g/> ; </p><p> б. Нестягнені прикметники <g/> : гарная — гарнеі — гарный ( <g/> 10 <g/> ) <g/> ; </p><p> в. Наз <g/> .
doc#9 прикметників на -и <g/> : густы терны ( <g/> 90 <g/> ) <g/> ; </p><p> г. Займенник сей має в непрямих відмінках і сіх <g/> , сім <g/> , сіми ( <g/> в літературній мові ці форми відбилися в формі сполучника буцім із будь + сім <g/> !
doc#9 прикметників на -и <g/> : « <g/> Ви <g/> …
doc#9 прикметників <g/> ) <g/> , да — та <g/> , прійшли — пришли ( <g/> втрата й по и <g/> ) <g/> , утихомирся — утихомирься ( <g/> ствердіння р чи брак його <g/> ) <g/> .
doc#9 g переходить у ж <g/> : чужу <g/> , блужу <g/> , посажу <g/> ; </p><p> 7. Присвійні прикметники в наз <g/> .
doc#9 мають закінчення -и <g/> : царевы князи <g/> ; спорадично також інші прикметники <g/> : мы женаты <g/> , булы б богатыxciii <g/> ; </p><p> 8. Часті нестягнені прикметники <g/> .
doc#9 мають закінчення -и <g/> : царевы князи <g/> ; спорадично також інші прикметники <g/> : мы женаты <g/> , булы б богатыxciii <g/> ; </p><p> 8. Часті нестягнені прикметники <g/> .
doc#9 Варт додати до цього <g/> , що дуже часто нестягнені прикметники виступають без стилізаційної функції <g/> , не архаїзуючи й не фолкльоризуючи мови <g/> , як <g/> , напр <g/> .
doc#10 У ненаголошених складах замість цих звуків виступають <g/> , поза випадками <g/> , спричиненими аналогією ( <g/> закінчення прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , е ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#10 <p> Я назву тут тільки головні з тих питань <g/> , що в них ( <g/> 5 <g/> ) визначила шлях розвитку української літературної мови <g/> : заперечення вживання активних дієприкметників на -чий <g/> , -ший і пасивних на -мий і конкретні поради <g/> , коли їх заступати на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання дієприслівників <g/> , зокрема дієприслівників на -вши в значенні одночасної дії ( <g/> 5 <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; поради про перевагу інфінітива над віддієслівними іменниками <g/> .