Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> 1. При збігу глухої й дзвінкої приголосної зберігаємо їх на письмі за етимологією слова <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці говірки дістали перевагу <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що вони постали ( <g/> при поновній колонізації Лівобережжя й почасти Подніпров'я в XVI-XVII ст <g/> .
doc#40 Вплив такого по- — подвійний <g/> : з одного боку <g/> , воно знов надає недоконаним дієсловам доконаности <g/> , як це видно і з поданих прикладів <g/> , з другого боку <g/> , воно показує розподіл дії на велике число об'єктів ( <g/> при перехідних дієсловах <g/> ) або на велике число дійових осіб ( <g/> при неперехідних дієсловах <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .
doc#81 Обережність була йому найменше властива <g/> , він загорався при всякій нагоді і налітав на інакодумця <g/> , як молодий півник <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 Ролю приростків при зміні виду ми вже бачили в § 53 <g/> , і тут до цього нема потреби повертатися <g/> .
doc#94 Реформи Олександра II при всій їх нерішучості і емських поверненнях до деспотії завершило царевбивство <g/> .
doc#15 <p> Відтінки стилістико-семантичного порядку <g/> , які при цьому витворюються <g/> , не великі і тут нас не цікавлять <g/> .
doc#72 Старші патріоти <g/> , що тепер <g/> , подібно Нечую <g/> , ганять мову нашої преси <g/> , не створили для України вищої мови <g/> ; а чим же пресі та інституціям треба було користуватися <g/> ” і провадить далі <g/> : “ <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю <g/> , для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> ” ( <g/> Стешенко 315 <g/> ) <g/> .
doc#40 « <g/> Пом'якшення <g/> » полягає в тому <g/> , що характеристична для даного приголосного вимова поєднується з елементами вимови звука й. При вимові пом'якшених губних звуків у той час <g/> , як губи артикулюють звичним способом <g/> , язик наближається до твердого піднебіння <g/> , як при вимові й <g/> ; при зубних артикуляція відтягається назад у напрямі до твердого піднебіння <g/> , в наслідок чого кінчик язика опиняється за долішніми передніми зубами <g/> ; при вимові задньо-піднебінних артикуляція пересувається теж у напрямі до середнього піднебіння <g/> , себто тут — вперед <g/> , сполучаючися з більшим вигином язика <g/> .
doc#81 Причина була в тому <g/> , що коли я обтинав нігті при самому м'ясі <g/> , я мав неприємне почуття <g/> , коли дотикався кінчиками пальців сторонніх предметів <g/> .
doc#40 Важить і те <g/> , що в сучасній українській мові службові слова ( <g/> до яких певною мірою належать і дієслівні зв'язки <g/> ) виступають посередниками в зв'язку повнозначних слів тільки при керуванні <g/> , мова не знає троєслівного узгодження <g/> .
doc#0 <p> При бажанні знайти в Костецькому сміховинне — не важко <g/> .
doc#40 Не можна <g/> , наприклад <g/> , сказати слідчий чоловік <g/> , вартовий чоловік <g/> ; при прохожий або учений іменник ще можливий <g/> , але він виразно зайвий <g/> , бо звужує значення слова <g/> : учений чоловік означає всякого <g/> , хто багато навчився <g/> , слово учений означає 'науковець' <g/> .
doc#40 В цій ролі виступає звичайно звук зовсім іншого способу творення — гортанне г. Цей звук твориться в горлі дрижанням голосниць ( <g/> язик при цьому перебуває в такому становищі <g/> , як при вимові а <g/> ) <g/> , відрізняючися від вимови голосних тільки тим <g/> , що при вимові г постає не змикання <g/> , а щілина між голосовими зв'язками <g/> , а прохід для повітря між хрящами звужений <g/> .
doc#82 Бути по два боки фронту приносило зовсім відмінний досвід супроти того <g/> , що творився при перебуванні ввесь час по один бік <g/> .
doc#81 Поділяли ми тільки захват поезією Антонича <g/> , при чому дядя Вася знов підносив його перші <g/> , не політизовані збірики над пізнішими <g/> . </p>
doc#40 Щождо числівників від одинадцять до дев'ятнадцять <g/> , то і вони мають кінцевий наголос у непрямих відмінках при закінченнях -ьох <g/> , -ьом <g/> , -ьома ( <g/> одинадцятьох <g/> , вісімнадцятьма <g/> ) <g/> , але при закінченні -и <g/> , наголос переважно лишається нерухомим <g/> , хоч подекуди тепер уже і тут переноситься на закінчення <g/> , так що можна припускати <g/> , що вони кінець-кінцем підляжуть загальній тенденції <g/> .
doc#40 <p> На старшій стадії розвитку форм майбутнього часу з -му затрималися деякі наші південно-західні і карпатські говірки <g/> : в них -му ще має окремий наголос <g/> , тому при однорядності може не повторюватися при кожному дієслові <g/> , напр <g/> .