Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 При займеннику ви <g/> , що означає одну особу <g/> , трапляється зрідка прикметник в однині <g/> , напр <g/> .
doc#31 Змушений <g/> , перед конклявом високих церковних достойників <g/> , зректися теорії про обертання землі навколо своєї осі <g/> , за леґендою <g/> , він при першій нагоді вільного вислову додав <g/> : « <g/> А все таки вона крутиться <g/> » <g/> !
doc#9 М. Коцюбинський над своєю мовою працював багато і систематично <g/> , домагаючися того <g/> , щоб вона не була говіркова <g/> , — як це було в багатьох його попередників в українській прозі і як це було в нього самого при його перших літературних дебютах <g/> .
doc#40 Присудок при них нормально стоїть в однині <g/> , при що — в середньому роді <g/> , а при хто — в чоловічому <g/> , хоч би в суті займенник означав особу жіночого роду або багато осіб <g/> : « <g/> Щось наче вдарило мене по серці <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#73 При певній кількості пропаґандивного матеріялу журнал орієнтувався більше на речі невтральні <g/> .
doc#40 Практично його найлегше пізнати з того <g/> , що його можна вживати при словах почну <g/> , продовжу <g/> , кінчу <g/> , перерву <g/> , припиню ( <g/> А. Пєшковський <g/> ) або що до нього можна поставити питання <g/> : Що тепер робиш <g/> ?
doc#12 <p> 11. Про подвоєння н при наростках див <g/> .
doc#40 Неповне узгодження прикметника з іменником буває <g/> : </p><p> 1. Коли два прикметники в однині <g/> , що стосуються до різних предметів однієї назви <g/> , стоять при іменнику в множині <g/> , </p><p> напр <g/> .
doc#40 голосом <g/> , що витворюється коливанням голосових зв'язок ( <g/> голосниць <g/> ) у гортані при проході видихового повітря <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Натомість при субстантивізованому прикметнику <g/> , як і при звичайному <g/> , можливий прислівник <g/> : дуже багатим ( <g/> хоч не говорять звичайно <g/> : дуже багатій <g/> …
doc#15 - Неизвестно какой <g/> , из Рязани <g/> , гнедые ло- шади <g/> " - при чому фігурують вони <g/> , скільки можна судити з цього прикладу <g/> , саме в своїй усномовній невпорядкованості <g/> . </p>
doc#40 Треба ще мати на увазі <g/> , що й пейоративні наростки при відповідній інтонації можуть бути використовувані на вислів пестливих або в усякому випадку приязних почувань <g/> , напр <g/> .
doc#7 Коли дати переслизання з одних нормальних конструкцій на інші <g/> , теж нормальні <g/> , але не при даному гачку <g/> ?
doc#40 Присутність такого воно показує мовцеві непотрібність шукати відсутній « <g/> справжній <g/> » підмет <g/> , потрібний при типовій для сучасної мови двоелементній структурі речення <g/> .
doc#40 При описовому підході дослідник тільки окреслює факти даної мови <g/> , при порівняльному підході він порівнює їх з фактами інших мов <g/> .
doc#40 Одначе при уважнішій аналізі <g/> , а особливо при порівнянні з чужими мовами <g/> , ми легко переконуємося <g/> , що слово тільки приблизно відповідає поняттю <g/> , що можна мати поняття <g/> , для яких нема спеціальних слів <g/> .
doc#40 ДИФТОНГИ </p><p> а <g/> ) загальна характеристика </p><p> На відміну від голосних вимова приголосних звуків характеризується розмірно більшою звуженістю ротової порожнини <g/> : мовні органи можуть зовсім змикатися <g/> , при чому струм видихового повітря прориває перепону і цим творить звук <g/> , що має тоді проривний <g/> , або експльозивний характер <g/> ; або мовні органи зближаються один до одного <g/> , не змикаючися <g/> , і видихове повітря витворює звук тертям об стінки звуженого проходу <g/> .
doc#40 <p> Первісним значенням показника -ся є показувати неможливість об'єкта при дії <g/> , отже <g/> , він характеризував ті дії <g/> , які відбуваються в самій дійовій особі <g/> , напр <g/> .
doc#40 Натомість при субстантивізованому прикметнику <g/> , як і при звичайному <g/> , можливий прислівник <g/> : дуже багатим ( <g/> хоч не говорять звичайно <g/> : дуже багатій <g/> …